Об’єкт дослідження – розвиток методологічної культури ад’юнктів у системі професійної підготовки.
Мета дослідження полягає у розробці й обґрунтуванні педагогічної системи розвитку методологічної культури ад’юнктів та експериментальній перевірці її ефективності.
Практичне значення. Впроваджено в освітній процес комплексні методики: розвитку методологічної культури ад’юнктів; проєктування: варіативної складової освітньо-наукової характеристики, освітньо-наукової програми підготовки ад’юнктів, засоби діагностування якості.
Наукова новизна. Вперше:
обґрунтовано концепцію розвитку методологічної культури ад’юнктів, в основу якої покладено положення про цілісність педагогічної системи розвитку методологічної культури ад’юнктів (концепції та теорії: навчання ад’юнктів основам військово-професійної методології; розвиток через навчальну науково-дослідну діяльність ад’юнктів наукової школи; виховання через суб’єкт-суб’єктну взаємодію в системі науково-методичного супроводу ад’юнктів; цифровізація й адаптивне управління освітнім процесом ад’юнктури та наукової школи). Вона вміщує блоки: генеральної ідеї, гіпотези, соціальних потреб, наукових фактів, категорій (освітнього процесу), аксіом (динамічного навчання), постулатів, принципів (теорії систем, цілісного педагогічного процесу, формування змісту освіти, процесу навчання, розвивального навчання, виховання, проєктування педагогічних технологій, програмованого навчання), поняття (методології, культури, методологічної культури ад’юнктів), положення, закони (педагогіки, навчання), закономірності (педагогічного процесу), умови (психолого-педагогічні, національні традиції, соціально-професійного впливу, впливу кіберпростору, нормативних, вибору педагогічних технологій, технологічних, акмеологічних, організаційних, методичних), судження, програми розвитку; неперервний професійний розвиток особистості ад’юнкта, набуття особистого досвіду в результаті виконання квазіпрофесійної організації наукової та науково-технічної діяльності у період професійної підготовки в ад’юнктурі та нерозривній єдності з науковою школою; поєднання різних методологічних підходів і принципів розвитку методологічної культури; науково обґрунтований добір змісту, форм, методів і технологій професійно-педагогічного вдосконалення, самовдосконалення і саморозвитку в процесі методичної роботи, під час навчання в науковій школі розвитку методологічної культури, а також у процесі самоосвітньої діяльності;
обґрунтовано педагогічну систему розвитку методологічної культури ад’юнктів та представлено її модель, яка містить структурно-логічні компоненти: соціально-предметний, мотиваційний (потреби, мотиви, орієнтації), цільовий (мета, завдання), змістовий (освітньо-наукова підготовка, факультативна програма наукової школи), цілевиконавчий (форми, методи, засоби та технології навчання), діяльнісний (рефлексія, діагностування, корекція);
розроблено модель науково-методичного супроводу ад’юнктів, яка презентує алгоритм реагування наукового керівника на результати педагогічного процесу (освітнього, розвивального, виховного) через навчальну науково-дослідну діяльність ад’юнктів (технології, форми і методи організації освітнього процесу;
визначено організаційно-педагогічні умови розвитку методологічної культури ад’юнктів (формування позитивної мотивації до військово-професійного та методологічного вдосконалення, самовдосконалення і саморозвитку; навчання в науковій школі з розвитку методологічної культури; розвиток суб’єкт-суб’єктної взаємодії в системі науково-методичного супроводу ад’юнктів; стажування у ВВНЗ на посаді наукового керівника);
удосконалено критерії розвиненості методологічної культури ад’юнктів: ціннісно-мотиваційний: (ціннісний, мотиваційний, етичний, орієнтаційний); когнітивний: (методологічний, дослідницький, психологічний, рефлексивний, комунікативний, педагогічний, дидактичний, методичний, етичний, моніторингово-діагностичний); операційонно-діяльнісний: (аналітичний, прогностичний, проєктний, організаційно-управлінський, технологічний, методичний, методологічний, інтелектуальний, комунікативний, рефлексивний, орієнтаційний, дослідницький); суб’єктно-рефлексивний; професійно-важливих якостей; показники критеріїв та рівні розвитку (базовий, достатній, високий);
уточнено та конкретизовано зміст поняття «методологічна культура ад’юнктів», його об’єктивного (нормативно-правового, неформального (мораль, традиції), методології (загальна, таємна), наукова мова, знакова складова) та суб’єктного компонентів (суб’єкт («ад’юнкт»)).
Досліджено сутність і виявлено специфіку етапів розвитку методологічної культури (класичні: початковий, наукового та професійного становлення дослідника, усвідомленого наукового пошуку, наукової зрілості; культурологічні: пасивний і активний дилетант, пасивний і активний ерудит).
