Черненко М. Є. Нейропластічність як основа адаптації при нейродегенеративних і демієлінізуючих процесах (клініко-неврологічні, патопсихологічні, нейровізуалізаційні і нейроімунні зіставлення)

У дисертаційній роботі на основі клініко-неврологічних, психопатологічних, біохімічних, МР-томографічних, математичних, статистичних методів досліджено адаптивні можливості у 120 пацієнтів з різними типами перебігу розсіяного склерозу і 53 хворих з різними формами хвороби Вільсона-Коновалова. Як пацієнти з РС, так і пацієнти з ХВК рандомним способом були розподілені на групи, які отримали курс фізичної реабілітації та які не отримали такий курс. Параклінічні дослідження включали в себе МР-томографічне дослідження з морфометричним аналізом, нейроімунні дослідження з визначенням рівня BDNF і NfL в сироватці крові. Виявлено, що найбільш перспективними для проведення курсу фізичної реабілітації є пацієнти з балом за шкалою EDSS до 6,5 і балом за шкалою UWDRS до 80 балів, тобто пацієнти, що зберігають певний рівень фізичної активності. Методи фізичної реабілітації можна використовувати при різних формах ХВК і різних типах перебігу РС, але поза стадії загострення захворювання. Проведений аналіз рівня когнітивного функціонування при РС та ХВК свідчить про його неоднорідність і залежність від клінічної форми або типу патологічного процесу. При ХВК погіршення неврологічної симптоматики, насамперед, пов'язано зі зниженням когнітивних функцій пацієнтів, перш за все за рахунок порушень функції гнозису і праксису, низької концентрації і стійкості уваги. При РС наростання неврологічного дефіциту обумовлює зниження когнітивної продуктивності, що проявляється, перш за все, зниженням обсягів оперативної пам'яті, порушенням процесу довільної уваги і виснаження. Проведення нейроімунних досліджень показало достовірну залежність рівня BDNF від курсу фізичної реабілітації, в той час як при визначенні рівня NfL такої залежності виявлено не було. При проведенні МР-томографічних досліджень з морфометричним аналізом виявлено, що при розсіяному склерозі дегенеративний процес вражає переважно гіпокамп, в той час як при ХВК страждають в основному мигдалеподібні тіла і шкаралупа сочевицеподібного тіла. За швидкістю і вираженостю дегенеративного процесу можна судити про прогноз захворювання як в разі РС, так і при ХВК. На підставі отриманих даних сформовані адаптивні і дезадаптивні профілі пацієнтів РС і ХВК, що дасть можливість персоніфікувати терапію.