Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретико-методологічних та практичних засад формування інноваційного потенціалу інтегрованих структур бізнесу. В роботі вперше розроблено і запропоновано концептуальні засади управління процесами формування та розвитку інноваційного потенціалу інтегрованих структур бізнесу, що полягають у поєднані двох ключових складників інноваційного потенціалу (фінансово-ринкового та інноваційно-інтелектуального) за визначеними граничними рівнями їх розвитку. Це дозволило здійснити інтегральне оцінювання інноваційного потенціалу, визначити межі його реалізації та оцінити фактичну достатність величини інноваційного потенціалу для інтенсифікації його розвитку. Сформовано та обґрунтовано методологічні основи, функції та організаційні форми реалізації комплексу превентивних заходів щодо запобігання фінансово-інноваційним ризикам як провідних за впливом на процеси формування та розвитку інноваційного потенціалу ІСБ. Вперше запропоновано матрицю/карту позиціонування окремих ІСБ в залежності від величини інтегрального таксономічного показника рівня розвитку інноваційного потенціалу, що дозволило здійснити моніторинг динаміки зміни величини інноваційного потенціалу у виявлених кластерах, запропонувати методи управління інноваційним потенціалом, виявити вектор зміни ситуації, здійснити оперативну адаптацію методів управління і відповідних механізмів впливу на інноваційний потенціал. Удосконалено методику оцінювання інноваційного потенціалу, яка визначається за фінансово-ринковою та інноваційно-інтелектуальною консолідованими групами з подальшим розподілом та ранжуванням досліджуваних бізнес-одиниць за наявними складниками інноваційного потенціалу. Доповнено стратегічний інструментарій дослідження та управління інноваційним розвитком інтегрованих бізнес-моделей, який, на відміну від існуючих, базується на побудові структурної схеми стратегічного набору, що задає вектор розвитку інноваційної діяльності ІСБ та сприяє своєчасному реагуванню на події й можливі зміни зовнішнього середовища. Детально досліджено та вдосконалено методологічні положення та підхід до моделювання інноваційного потенціалу ІСБ, який включає розширений набір ключових компонент інноваційної діяльності, що дозволяє спрогнозувати альтернативні варіанти формування та розвитку інноваційного потенціалу. Обґрунтовано науковий підхід до ідентифікації чинників ризику (фінансових та інноваційних), який, ґрунтується на співставленні ефективності інноваційної діяльності та певної категорії ризику, що забезпечить можливість здійснення постійного моніторингу, сприятиме розвитку власного інноваційного потенціалу та впровадженню новітніх, прогресивних систем управління в ІСБ. Запропоновано алгоритм оцінювання рівня реалізації наявного інноваційного потенціалу ІСБ, який відрізняється використанням ключових показників оцінювання із зазначенням окремих параметрів зворотного зв’язку за діапазонами функцій бажаності для інтегрованих структур бізнесу. Доповнено організаційно-економічний механізм формування та розвитку інноваційного потенціалу інтегрованих структур бізнесу в частині комплексного поєднання методологічного, методичного та організаційного інструментаріїв, застосування на практиці якого дозволить сформувати конкретні стратегічні цілі, розробити та впровадити інноваційну стратегію розвитку, виявити конкурентоспроможні ІСБ за рівнем їх інноваційного потенціалу. Доповнено категоріальний апарат у сфері формування та розвитку інноваційного потенціалу інтегрованих структур бізнесу, який різниться в частині переосмислення базових понять «інновації», «потенціал», «інтегровані структури бізнесу», що дозволило синергічно поєднати їх у авторському визначенні. Детально проаналізовано та структуровано класифікацію чинників, що визначають поле управління формуванням та розвитком інноваційного потенціалу в частині введення додаткових класифікаційних ознак, що дозволяє отримати конкурентну перевагу бізнес-одиницям в частині нівелювання впливу дестимулюючих чинників. Визначено напрями державного стимулювання інноваційного розвитку інтегрованих структур бізнесу, що, на відміну від наявних, полягають у впровадженні та реалізації ефективної стимулюючої інноваційної політики держави, яка спрямована на загальне економічне зростання інноваційної активності ІСБ. Доповнено наукові методи та методичні підходи до інтегрального оцінювання процесів формування та розвитку інноваційного потенціалу ІСБ, де визначено основні критерії методологічного процесу та систему базових показників проведення інтегрального оцінювання інноваційного потенціалу. Удосконалено методичний інструментарій щодо виявлення достатності ключових складників інноваційного потенціалу ІСБ, що надало змогу провести позиціонування досліджуваних бізнес-одиниць на площині фінансово-ринкового та інноваційно-інтелектуального вектору і визначити гранично допустимі рівні достатності інноваційного потенціалу для ефективного функціонування ІСБ
