Полтавець А. М. Механізми управління земельними ресурсами аграрних підприємств: теорія, методологія, практика.

У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретично-методологічні, методичні та прикладні засади, а також розроблено практичні рекомендації щодо вирішення важливої наукової проблеми формування та функціонування механізмів управління використанням земельних ресурсів аграрних підприємств. Ідентифіковано місце, роль та функціональне навантаження управління земельними ресурсами в менеджменті ресурсного потенціалу аграрних підприємств. Визначено склад та структуру інструментів управління земельними ресурсами аграрних підприємств. Окреслено стратегічні орієнтири управління земельними ресурсами аграрних підприємств. Визначено склад критеріїв оцінювання ефективності управління земельними ресурсами в менеджменті аграрних підприємств. Обґрунтовано типологію механізмів управління земельними ресурсами аграрних підприємств. Ідентифіковано вплив товарної та галузевої спеціалізації на ефективність використання земельних ресурсів. Визначено структурно-динамічні тенденції змін ефективності використання земельних ресурсів аграрними підприємствами. Окреслено екологічні наслідки використання земельних ресурсів аграрними підприємствами. Визначено соціальні аспекти землекористування аграрних підприємств. Обґрунтовано архітектуру та архітектоніку механізмів управління використанням земельних ресурсів аграрних підприємств. Визначено організаційні засади управління використанням земельних ресурсів аграрних підприємств. Обґрунтовано процедури управління зрушеннями у використанні земельних ресурсів. Ідентифіковано стратегічні альтернативи в управлінні ефективністю використання земельних ресурсів. Визначено процедури управління екологічною та соціальною ефективністю управління земельними ресурсами аграрних підприємств. Окреслено пріоритетні стратегії управління використанням земельних ресурсів аграрних підприємств. Обґрунтовано концептуальні засади організації управління використанням земельних ресурсів аграрних підприємств, які передбачають пропорційне досягнення економічних, агроекологічних та соціальних результатів сільськогосподарського землекористування, пріоритетність ідентифікації стратегічних орієнтирів підвищення економічної ефективності використання сільськогосподарських земель в контексті стабілізації розвитку підприємств-товаровиробників та реалізації відповідних стратегій, а також інтеграцію в менеджмент аграрних підприємств механізмів управління використанням земельних ресурсів. Визначено теоретико-методологічний підхід до визначення складу та структури інструментів управління земельними ресурсами в менеджменті аграрних підприємств шляхом виділення територіально-просторових, виробничо-технологічних, агроекологічних, організаційно-правових та організаційно-економічних їх груп в контексті визначення ефективності їх застосування для збільшення економічних, екологічних та соціальних результатів землекористування та обґрунтування раціональних пропорцій їх застосування в залежності від виробничої та товарної спеціалізації аграрних підприємств, їх розмірів та масштабів виробництва. Обґрунтовано архітектуру та архітектоніку механізмів управління використанням земельних ресурсів аграрних підприємств, а основу побудови яких покладено синтетичний підхід до інтеграції механізмів використання ресурсів із застосуванням організаційних, економічних, виробничих, технологічних та екологічних засобів впливу на результати діяльності підприємств-товаровиробників із механізмами організаційно-управлінського впливу на результати сільськогосподарського землекористування. Удосконалено методологічні прийоми щодо визначення стратегічних орієнтирів та формалізації стратегічних альтернатив при плануванні використання земельних ресурсів аграрних підприємств в процесі управління ними в контурах зрушень у структурі власності на землі сільськогосподарського призначення та повноцінної їх участі в економічному обігу. Обґрунтовано типологію механізмів управління земельними ресурсами аграрних підприємств шляхом виділення механізмів використання ресурсів аграрних підприємств та механізмів управління цим процесом в організаційно-економічному, виробничо-технологічному та агроекологічному ракурсах з подальшої інтеграцією вказаних механізмів в системи управління функціонуванням та розвитком аграрних підприємств. Розвинуто наукове тлумачення змісту дефініції «земельні ресурси аграрних підприємств» шляхом уточнення критеріальних засад віднесення земельних ресурсів до складу ресурсного забезпечення основної діяльності та розвитку аграрних підприємств з огляду на їх системо-утворюючу роль для ідентифікації галузевою специфіки, товарної спеціалізації, масштабу та розмірів конкретного підприємства-товаровиробника з урахуванням невідновлювального у короткостроковому періоді характеру цього виду ресурсу виробництва.