Метою дисертації є розробка цілісної наукової концепції управління якістю бізнес-процесів на підприємствах легкої промисловості в контексті реалізації цілей сталого розвитку. В роботі вперше відповідно до поставлених завдань запропоновано концептуальні положення формування системи управління якістю бізнес-процесів на принципах сталого розвитку, яка відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2015, складається з підсистеми управління якістю і підсистеми «бережливе виробництво плюс шість сигма», інтеграція яких формується на основі їх спільних цілей та використанні ідентичності циклів управління PDCA і DMAIC, і виступає інструментом забезпечення сталого розвитку підприємств легкої промисловості. Цілями системи є забезпечення високої якості бізнес-процесів та продукції, збалансоване задоволення вимог всіх стейкхолдерів, раціональне використання ресурсів, уникнення марнотратства, захист довкілля, що у комплексі забезпечить імплементацію Цілей сталого розвитку та принципів Глобального договору ООН в практику українських підприємств. Сформовано методологічні положення формування системи управління якістю бізнес-процесів на засадах сталого розвитку підприємств легкої промисловості, які базуються на загальних принципах управління якістю, а також запропонованих специфічних, таких як екологізація управління якістю, оптимізація бізнес-процесів, ризик-орієнтоване мислення, гнучке управління якістю, розвиток креативності персоналу, цифровізація діяльності, маркетингове управління; передбачають застосування загальних (адміністративних, економічних та виховних) та специфічних (6 сигма, QFD-аналіз, FMEA-аналіз, діаграма Ісікави, діаграма Парето, кайдзен, 5S, ТРМ, реінжиніринг, бенчмаркінг) методів для всеохоплюючого управління якістю. Запропоновано алгоритмічну послідовність формування системи управління якістю бізнес-процесів в контексті досягнення цілей сталого розвитку підприємств легкої промисловості. Обґрунтовано доцільність процесів інтеграції системи управління якістю та системи бережливого виробництва плюс шість сигма, в основі яких покладено такі цілі як: задоволення потреб споживачів, організацію виробництва на основі попиту, концентрування виробника на діях, які формують цінність продукції для споживачів, побудову карт створення цінності VSM та контрольних карт В. Шухарта, розрахунок показників відтворюваності бізнес-процесів, наявність візуалізації та дисципліни на робочих місцях, що призводить до зниження варіабельності процесів, стабілізації характеристик продукції, бережливого ставлення до ресурсів. Удосконалено концептуально-аналітичну модель поведінки споживачів продукції легкої промисловості, яка передбачає дослідження раціональних та ірраціональних дій споживачів, які розглядаються у поєднанні, враховує не тільки задоволення їх потреб, але й отримання позитивних емоцій та можливість виникнення захопленості продукцією. Удосконалено методику оцінки якості бізнес-процесів на підприємствах легкої промисловості, яка базується на теорії бажаності, передбачає акцент на показниках екологізації бізнес-процесів. Запропоновано методичний підхід щодо забезпечення швидкого реагування виробника на зміни переваг споживачів та тенденцій у моді, використовуючи системи прогнозування коливань попиту з максимальною точністю на основі теорії вірусів. Запропоновано процедури використання статистичних методів управління якістю на підприємствах легкої промисловості. Удосконалено ланцюг Е. Демінга впливу підвищення якості бізнес-процесів на економічні показники діяльності підприємства, який доповнено ланками, що відображають вплив поліпшення якості бізнес-процесів на соціальні та екологічні показники, що дало змогу довести позитивний вплив підвищення якості на сталий розвиток у розрізі економічних, екологічних та соціальних аспектів. Запропоновано прийоми інкорпорації моделі EFQM в систему моніторингу діяльності підприємств легкої промисловості на основі врахуванням галузевої специфіки, з використанням експертного методу. Розроблено підходи до впровадження креативних методів організації партнерства підприємств легкої промисловості зі стейкхолдерами, зокрема, рекомендовано застосування гейміфікації процесів та краудтехнології. Удосконалено структурування функції якості QFD стосовно виробів легкої промисловості із застосуванням матричного підходу для врахування вимог споживачів на етапі проєктування виробів.
