Ель Хадрі Ю. .. Вітро- та геліоенергетичні ресурси Марокко під впливом кліматичних змін

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0819U000001

Здобувач

Спеціальність

  • 103 - Природничі науки. Науки про Землю*

15-10-2019

Спеціалізована вчена рада

ДФ 41.090.001

Одеський державний екологічний університет

Анотація

Дисертаційна робота присвячена визначенню особливостей розподілу швидкості вітру, загальної кількості хмарності та короткохвильової радіації по території Марокко в 2021-2050 рр. і визначенню районів з умовами сприятливими для розвитку вітро- та геліоенергетики у найближчому майбутньому. Виконано аналіз сучасних методів оцінки вітрових і геліоенергетичних ресурсів. Розглядаються основні показники і методики, які використовують для оцінки вітрових і геліоенергетичних ресурсів в різних країнах світу. Проведена верифікація розрахунків регіональних кліматичних моделей (РКМ) проекту CORDEX-Africа швидкості вітру, добового максимуму швидкості вітру та загальної кількості хмарності на території Марокко. Верифікація показала, що не дивлячись на те, що моделі в різних районах Марокко з різним ступенем точності відображають досліджувані кліматичні параметри, їх результати можна розглядати як вхідні дані при аналізі майбутніх станів кліматичної системи в даному регіоні. Виконано аналіз результатів розрахунків РКМ для періоду 2021-2050 рр. величини швидкості вітру, добового максимуму швидкості вітру, загальної кількості хмарності та потоків короткохвильової радіації, яка надходить до підстильної поверхні на території Марокко. Розраховано і проведено оцінку вітрового та геліоенергетичного потенціалу Марокко в 2021-2050 рр. Встановлено, що районами з необхідним вітровим потенціалом для подальшого розвитку вітроенергетики будуть: ділянка узбережжя Середземного моря між містами Надор і Ель-Хосейма; територія, що примикає до Гібралтарської протоки в адміністративній області Танжер − Тетуан − Ель-Хосейма; ділянка узбережжя Атлантичного океану від міста Ель-Джадіда до мису Гір; і прибережні райони адміністративних областей Гулімін − Уед-Нун, Ель-Аюн − Сегієт-ель-Хамра, Дахла − Уед-ед-Дахаб. За величиною питомої потужності вітрового потоку на висоті 50 м, середнім і значним вітровим потенціалом буде володіти ділянка узбережжя Атлантики між Ес-Сувейрой і Агадіром. Найбільш багатими вітровими ресурсами в майбутньому буде мати ділянка Атлантичного узбережжя на південь від міста Тарфайя. Область Танжер − Тетуан − Ель-Хосейма в період лютий-квітень буде характеризуватися середніми запасами вітрових ресурсів. На ділянці узбережжя Атлантики між Ес-Сувейрой і Агадіром в період з квітня по вересень буде формуватися значний та більше вітровий потенціал, а на ділянці Атлантичного узбережжя в області Ель-Аюн − Сегієт-ель-Хамра можна очікувати значні й більше вітрові запаси протягом усього року. Встановлено, що у 2021-2050 рр. більша частина території Марокко буде характеризуватися незначною кількістю хмарності. У гірських районах Високого Атласу, Ер-Рифу і Таоурірт-Уджди, та на ділянках Атлантичного узбережжя в районі населених пунктів Ель-Джадіда, Сафі, Ель-Аюн, Буждур, Дахла моделі прогнозують підвищену кількість хмарності (від 40 до 60 %). Найбільш низькі значення загальної кількості хмарності (до 20 %) будуть характерні для прикордонних з Алжиром районів адміністративної області Сус − Масcа, що лежать біля підніжжя південних схилів Антиатласу. В 2021-2050 рр. розподіл середньорічної короткохвильової радіації, яка надходить на підстильну поверхню матиме квазіширотний характер з деяким відхиленням в гірських і прибережних Атлантичному океану районах. Районами з найбільшим геліоенергетичним потенціалом будуть внутрішні області південної частини Марокко і південні схили гір Антиатласу, де поряд з підвищеними величинами короткохвильової радіації прогнозуються мінімальні значення загальної кількості хмарності. Проведена оцінка впливу зміни клімату на вітрові і геліоенергетичні ресурси в Марокко. Аналіз показав, що в районі Гібралтарської протоки і на прилеглих до нього територіях в майбутньому очікується збільшення швидкості вітру. Прогнозоване зниження приходу короткохвильової радіації в південній частині Атлантичного узбережжя в районі міста Дахла збігається зі зростанням загальної кількості хмарності в цьому районі, прогнозованому РКМ. На більшій частині території Марокко РКМ показали збільшення потоку короткохвильової радіації або збереження його значень.

Файли

Схожі дисертації