Мартиненко О. С. Методи моніторингу вимог проектів та програм з урахуванням ресурсних обмежень

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0819U000004

Здобувач

Спеціальність

  • 122 - Інформаційні технології. Комп’ютерні науки та інформаційні технології

30-10-2019

Спеціалізована вчена рада

ДФ 64.089.001

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

Анотація

Складні наукомісткі проекти та програми, зазвичай, характеризуються значною кількістю залучених зацікавлених сторін (стейкхолдерів). Відзначимо, що для забезпечення якості та успішності таких проектів необхідно мати методичне забезпечення ідентифікації груп стейкхолдерів і механізмів рейтингування вимог зацікавлених сторін проекту в умовах обмеженості ресурсів. Існуючі методи ідентифікації та аналізу стейкхолдерів обмежуються експертним оцінюванням за двома-трьома стандартними характеристиками, що не дає можливості здійснювати ефективне управління стейкхолдерами реальних проектів. Дане дослідження спрямоване на вирішення проблеми нестачі механізмів врахування багатомірності характеристик стейкхолдерів, а також галузевої приналежності проекту. Відомо, що класичними інструментами теорії стейкхолдерів є модель Мітчела, балансова модель ресурсних відношень, сітьова модель; класифікація та оцінювання стейкхолдерів в управлінні проектами за стандартом PMBoK здійснюється на основі двомірних моделей (наприклад, матриця влади-інтересів). Таким чином, існуючи моделі та методи ідентифікації та аналізу стейкхолдерів засновано на оцінюванні двох-трьох показників, при чому сам процес оцінювання здійснюється переважно експертним методом за 5-10 бальною шкалою. Для практичного застосування результатів таких досліджень необхідно розширити спектр оцінюваних показників і здійснювати багатомірний аналіз стейкхолдерів, з можливістю врахування галузевої приналежності проекту. Таким чином, для підвищення ефективності управління стейкхолдерами проектів та програм мають бути розроблені методи та засоби, які б враховували специфіку складних мультистейкхолдерних проектів, галузеву специфіку та ресурсні обмеження. Із огляду на це, розроблення моделей та методів аналізу стейкхолдерів та моніторингу виконання їх вимог є актуальним науково-прикладним завданням. Метою дослідження є підвищення ефективності прийняття рішень щодо взаємодій зі стекхолдерами на основі процесів моніторингу вимог проектів та програм з урахуванням ресурсних обмежень. Об’єкт дослідження – процеси моніторингу вимог проектів та програм з урахуванням ресурсних обмежень. Предмет дослідження – моделі та методи моніторингу вимог проектів та програм з урахуванням ресурсних обмежень. У проведених дослідженнях використовувались такі методи: аналізу та синтезу, системного аналізу під час проведення теоретичного дослідження; методи експертних оцінок під час проведення ідентифікації та аналізу зацікавлених сторін наукомістких проектів та програм, формалізації метрик моделі багатовимірної класифікації стейкхолдерів; методи технології адаптивного управління проектами та програмами для врахування змін у вимогах стейкхолдерів; процесний підхід для моделювання і моніторингу вимог зацікавлених сторін; методи теорії нечітких множин для формалізації метрик моделі багатовимірної класифікації стейкхолдерів; методи багатомірного аналізу (зокрема, кластерного) під час розробки моделі та методу багатовимірної класифікації стейкхолдерів; методологія IDEF0 для формалізації процесів запропонованих моделей та методів. Наукова новизна отриманих результатів. Уперше розроблено метод багатовимірної класифікації зацікавлених сторін проектів, заснований на використанні матричної моделі 4R & WS, який, на відміну від існуючих, дозволяє відстежувати динаміку виконання вимог у проекті з урахуванням їх ресурсного та ризикового навантаження, що дозволяє підвищити ефективність прийняття рішень щодо взаємодій зі стейкхолдерами. Удосконалено метод освоєних вимог, заснований на співставленні ієрархічних структур вимог і робот проекту, який, на відміну від існуючих, дозволяє відстежувати виконання вимог зацікавлених сторін проекту у часі у відповідності до обсягу фактично витрачених ресурсів, що дасть змогу підвищити ефективність прийняття рішень щодо ресурсного планування проектів. Дістало подальшого розвитку метод класифікації зацікавлених сторін проектів, заснований на співставленні ієрархічних структур вимог і робот проекту, який, на відміну від існуючих, доповнено показником ресурсонавантаженості вимог, що дозволяє здійснювати ґрунтовне ресурсне планування та контроль вимог. Ключові слова: зацікавлені сторони проекту, стейкхолдери, моніторинг вимог, метод освоенних вимог, вимоги зацікавлених сторін проекту, моделі та методи моніторингу вимог проектів та програм, класифікація зацікавлених сторін проекту.

Файли

Схожі дисертації