У дисертації комплексно висвітлено гарантії прав осіб дошкільного віку в глобалізованому суспільстві через дослідження цілісної системи політичних, соціально-економічних, ідеологічних і правових гарантій прав досліджуваної категорії суб’єктів права та встановлення сутності їх трансформації під впливом глобалізаційних чинників в окремих сферах суспільних відносин.
У дослідженні критикується виключність юридичного закріплення класифікації статусу дітей за критерієм дієздатності, тому, враховуючи особливості прав та можливості їх реалізації, зростання особистості, різновекторність її інтересів у малолітньому віці, пропонується класифікація статусу дітей за рівнем соціалізації: діти дошкільного віку, молодшого шкільного та старшого шкільного віку.
Запропоновано авторське визначення законних інтересів особи дошкільного віку: це суб’єктивно зумовлена потреба дитини від народження до початку шкільного віку у сприятливих умовах її існування та розвитку, що забезпечується з боку батьків, суспільства, держави та має домінантне значення перед інтересами інших соціальних груп.
Встановлено, що парадигма правового забезпечення дитинства змінюється під впливом глобальних чинників, з-поміж яких: трансформація сім’ї; науково-технічний прогрес, який проявляється у всіх сферах та змінює зміст, предмет і сутність всієї науки; загрози інформаційного суспільства; глобальні екологічні загрози.
Наголошено на потребі оновленого підходу до державного гарантування прав дітей, що вимагає вироблення і прийняття до реалізації концепції, яка ґрунтується на визнанні самоцінності дитинства, на відповідальності дорослих.
Удосконалено класифікацію соціальних гарантій дітей дошкільного віку. Виокремлено структуру соціальних гарантій дітей дошкільного віку: загальні соціальні гарантії, якими користуються діти як члени суспільства та громадяни держави на основі принципу рівності й соціальної справедливості; спеціальні соціальні гарантії для дітей дошкільного віку, які націлені на створення умов для зростання та розвитку осіб цієї вікової групи відповідно до їхніх потреб; видові спеціальні гарантії, які є необхідними для забезпечення дітей, що мають додаткові індивідуальні потреби через певні обставини, в яких вони опинилися.
Запропоновано доповнити понятійно-категоріальний апарат загальнотеоретичної юриспруденції дефініцією правових гарантій прав осіб дошкільного віку: під такими гарантіями слід розуміти закріплені в джерелах права норми, які визначають сукупність умов і регламентують порядок реалізації прав дітей цієї вікової групи, а також визначають особливості охорони, захисту цих прав та їх відновлення у разі порушення. Окреслено структуру правових гарантії прав осіб дошкільного віку, до якої входять нормативні (міжнародні, національні) та інституційні гарантії.
Узагальнено низку правових проблем у сфері суспільних відносин, пов’язаних із нетрадиційними сім’ями. Доведено прямий їхній вплив на особу дошкільного віку, яка перебуває в такій сім’ї. Констатовано факти дискримінації таких дітей, зокрема їх неприйняття, знущання або дискримінації від однолітків, вихователів та представників органів влади.
