Дисертацію присвячено вирішенню наукового завдання щодо з’ясування психологічних особливостей розвитку практичного мислення офіцерів-артилеристів тактичної ланки управління у ході реалізації ними провідного виду діяльності – виконання вогневих завдань. Актуальність завдання зумовлена сучасними тенденціями ведення збройної боротьби, постійним збільшенням темпу бойових дій, високим рівнем автономності артилерійських підрозділів, гібридним та асиметричним характером ведення бойових дій, а також збільшенням частки артилерії у загальній системі вогневого ураження противника. Набутий бойовий досвід, сучасні вимоги до засад підготовки та застосування військ (сил) на основі принципів і стандартів НАТО, бойової та спеціальної підготовки персоналу, підвищення його фахової майстерності вказують на те, що нагальним завданням сьогодення є розвиток практичного мислення офіцерів-артилеристів.
Аналіз та узагальнення теоретичних джерел, у яких розглянуто проблему психологічного забезпечення професійної діяльності військових фахівців, дали підстави констатувати, що психологічне забезпечення розвитку їх фахової компетентності є недостатньо науково обґрунтованим, а щодо фахової діяльності саме офіцерів-артилеристів таких досліджень немає взагалі.
Доведено, що поняття «практичне мислення» є психологічною категорією з чітким методологічним і теоретичним підґрунтям, психологічними закономірностями, механізмами, особливостями функціонування та перебігу, а також власним психічним змістом.
З’ясовано, що практичне мислення фахівців у психологічній науці було досліджено в кілька етапів: на першому етапі основну увагу звернуто на наочно-дійове мислення і практичний інтелект; на другому – закладено методологічні та теоретичні засади розуміння його природи; на третьому – сучасному – відбувається конкретизація досліджень і з’ясування психічних механізмів практичного мислення, особливостей його розвитку та функціонування у різних фахівців. Водночас визначено, що проблема практичного мислення військових фахівців, у тому числі офіцерів-артилеристів, залишається практично не дослідженою.
Доведено, що перспективними методологічними підходами, на основі провідних принципів і вимог яких доцільно досліджувати та розвивати практичне мислення офіцерів-артилеристів як суб’єктів специфічного виду військово-професійної діяльності є суб’єктно-діяльнісний і контекстний.
Надано ґрунтовну психологічну характеристику, визначено зміст, суперечності, закономірності, функції та психологічні особливості функціонування і перебігу практичного мислення офіцерів-артилеристів.
