Здійснено комплексне вивчення структури земель автомобільного транспорту України. Виконано поглиблений аналіз автомобільних доріг відповідно до їх технічної класифікації, пропускної спроможності, цільового призначення. Сформовано фактори впливу на розвиток, як автомобільної мережі, так і її транспортної інфраструктури. Наведено пропозиції з удосконалення нормативно-правової бази використання земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства.
Визначено основні завдання щодо забезпечення фінансової та інвестиційної політики, зокрема розвитку державно-приватного партнерства, довгострокового пільгового кредитування в енергозберігаючу техніку і технологію, технологічну модернізацію автомобільного транспорту.
З’ясовано, що управління якістю будівництва чи реконструкції автомобільних доріг не має спеціалізованої нормативної бази. Доведено необхідність подальшого вдосконалення нормативних та нормативно-правових документів: перші потребують включення кількісних критеріїв якості як в окремі процеси, так і загальну оцінку робіт у дорожній галузі, другі – створення їх взаємопов’язаної системи, що забезпечить якісне будівництво та реконструкцію автомобільних доріг.
Запропоновано механізм узгодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для розміщення, будівництва та експлуатації об’єктів автодорожнього господарства. Наголошено, що законодавча база землекористування земель автомобільного транспорту повинна орієнтуватися на використання точної та актуальної інформації щодо протяжності автомобільних доріг, їх безперебійного функціонування та контролю відповідними службами автотранспортної інфраструктури, постійне уточнення стану дорожнього полотна для правильного планування та організації ремонтних робіт, проектування будівництва нових доріг та авторозв’язок. Реалізація запропонованих пропозицій до земельного законодавства сприятиме вирішенню проблем відведення та оформлення права користування земельними ділянками для розміщення, будівництва й експлуатації об’єктів автодорожнього господарства, які слід урахувати при підготовці відповідних законодавчих актів.
З’ясовано, що регулювання землекористування автомобільного транспорту та дорожнього господарства полягає в тому, що склад, статус, порядок надання, вилучення (викупу) земельних ділянок, передачі автомобільних доріг в концесію, оподаткування землі, охорона навколишнього природного середовища визначено різними законодавчими актами, частина положень яких не кодифікувалася. Запропоновано напрями вдосконалення правового режиму земель дорожнього господарства, спрямування його на ефективне використання та охорону земель, спрощення процедури набуття прав на них.
Обґрунтовано пропозицію внесення змін до статті 71 Земельного кодексу України про виокремлення земель дорожнього господарства в окрему статтю; проведення кодифікації визначення їх складу шляхом зміни Земельного та Податкового кодексів, законів України «Про транспорт» і «Про автомобільні дороги» та низки підзаконних актів. У додатковій (новій) статті Земельного кодексу доцільно врегулювати питання резервування земельних ділянок, установлення придорожніх, охоронних та санітарно-захисних зон уздовж автомобільних доріг та режими їх землекористування.
Розглянуто еколого-економічну складову використання придорожніх смуг та визначено проблеми незаконного їх розорювання. Запропоновано впровадження на законодавчому рівні заходів щодо покращення екологічної ситуації та придорожніх територіях.
З’ясовано, що резервування земель, є правовою необхідністю врегулювання земельних відносин, забезпечення потреб населення, галузей економіки в землі, її раціонального використання та охорони, зокрема для будівництва автомобільних доріг, та повинно здійснюватися згідно з вимогами чинних нормативно-правових документів.
