Дисертаційна робота присвячена удосконаленню ранньої діагностики розвитку та тяжкості перебігу гострих бактеріальних запальних захворювань респіраторного тракту на підставі вивчення активності ендогенних антимікробних пептидів у сироватці крові дітей раннього віку та визначення факторів, що на них впливають.
В роботі наведені дані обстеження 156 дітей раннього віку (середній вік 1,08 ± 0,07 років) серед яких 83 дитини, хворих на гострий бронхіт, які увійшли до 1-ї підгрупи та 42 дитини, хворих на пневмонію, які склали
2-гу підгрупу. Групу контролю склала 31 дитина репрезентативна за віком. За результатами аналізу клініко-анамнестичних даних, акушерського та перинатального анамнезів, оцінки лабораторних показників встановлено, що на розвиток гострих запальних захворювань бронхолегеневої системи у дітей раннього віку мають вплив характеру перебігу антенатального періоду, особливості вигодовування дитини на першому році життя, клініко-лабораторні прояви рахіту, наявність анемії та лабораторних ознак запалення, а також зміни зі сторони фосфорно-кальцієвого обміну (зниження рівня кальцію та фосфору у сироватці крові). За даними бактеріологічного дослідження встановлено, що провідними етіологічними збудниками захворювання у дітей 1-ї підгрупи виступали Haemophillus influenza та Streptococcus pneumoniae, в той час як у дітей 2-ї підгрупи Streptococcus pneumoniae.
Встановлено, що у 50,0 % дітей з гострим бронхітом та у 71,5 % дітей з пневмонією мало місце зниження рівня забезпечення вітаміном Д (р<0,05). Вміст білку, що зв’язує вітамін Д, у сироватці крові дітей
1-ї підгрупи був на 16,0 % нижчим (р>0,05) в той час, як серед дітей
2-ї підгрупи на 21,9 % нижчим від показників групи контролю (р<0,01). За результатами визначення наявності етіологічного збудника і рівня забезпечення вітаміном Д встановлено, що серед дітей 2-ї підгрупи, де етіологічним чинником пневмонії виступав Streptococcus pneumoniae, вміст 25-гідроксівітаміну Д у сироватці крові був нижчим в 1,5 рази щодо групи дітей з гострим бронхітом (р<0,05). В обох групах спостереження, де етіологічним збудником виступав Haemophillus influenzaе рівень вітаміну Д у сироватці крові не мав статистичної різниці (р>0,05), проте був вірогідно нижчим проти показників групи контролю (р<0,05). Встановлено, що у дітей 1-ї та 2-ї підгруп тяжкість та тривалість захворювання зворотно залежали від вмісту в сироватці крові вітаміну Д ( r=–0,9, р<0,01 та r=–0,5, р<0,05, відповідно).
