Дисертацію присвячено узагальненню та розвитку теоретичних положень, розробленню методичних підходів, а також практичних рекомендацій щодо формування аналітичного забезпечення оцінювання безпеки людського розвитку.
У роботі досліджено концептуальні основи людського розвитку, визначено основні передумови формування й широкого розповсюдження концепції людського розвитку – історичні, економічні, соціальні та інституціональні; проведено морфологічний аналіз поняття «людський розвиток», який дав змогу систематизувати теоретико-методологічні ознаки сутності й змісту людського розвитку, зробити висновок щодо специфіки процесу розширення людських можливостей; здійснено аналіз існуючих трактувань сутності людського розвитку, який дозволив виділити такі підходи до визначення поняття «людський розвиток», як: процесно-цільовий, системний, концептуальний, ресурсний, гармонізаційний і структурний.
У роботі проведено комплексний аналіз стану людського розвитку на макро- та мезоекономічному рівнях. Проведений аналіз світових тенденцій змін Індексу людського розвитку, дозволив дійти висновку: незважаючи на те, що протягом досліджуваного періоду майже всі країни покращили свій рівень людського розвитку, все ж спостерігається світова тенденція до уповільнення темпів його зростання.
Запропоновано процедуру ідентифікації домінантних загроз безпеки людського розвитку по кожній складовій (довголіття, знання, добробут, екологія, інформаційно-комунікаційні технології) із визначенням складу показників-індикаторів домінантних загроз на основі експертного оцінювання та кореляційного аналізу дестабілізуючих чинників, що дає змогу обґрунтувати пріоритетні напрями забезпечення безпеки людського розвитку, а також взаємоузгодити дії суб’єктів щодо їх запобігання.
Дістала подальшого розвитку структурно-логічна модель організаційно-комунікаційного забезпечення оцінювання безпеки людського розвитку, яка, на відміну від існуючих, передбачає взаємодію між органами законодавчої, виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з метою вчасного виявлення впливу дестабілізуючих чинників безпеки людського розвитку, розроблення рекомендацій щодо усунення їх негативного впливу та розширення можливостей населення щодо покращення якості життя. Визначено, що сучасні вимоги до формування безпеки людського розвитку потребують організації комунікаційних процесів на якісно новому рівні, що сприятиме ефективній взаємодії між органами законодавчої, виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в системі організаційно-комунікаційного забезпечення оцінювання безпеки людського розвитку в Україні. У дослідженні обґрунтовано доцільність створення Відділу безпеки людського розвитку, який має бути самостійним структурним підрозділом Міністерства соціальної політики України і сприяти реалізацій державної політики у сфері безпеки людського розвитку. Сформульовано основні завдання Відділу безпеки людського розвитку.
Практична цінність розробок підтверджується їхнім упровадженням у діяльність підприємств, установ та організацій, а саме: запропонований методичний підхід до оцінювання безпеки людського розвитку використовується для аналізу безпеки людського розвитку у діяльності Державного підприємства «Завод імені В. О. Малишева» (довідка № 317/46 від 22.10.2019). Представлені в дисертації результати та пропозиції щодо аналітичного забезпечення оцінювання безпеки людського розвитку мають практичне значення і використовуються у діяльності Головного управління статистики у Харківській області (довідка № 01/03/63 від 28.10.2019). Розробки з питань ідентифікації домінантних загроз безпеки людського розвитку були реалізовані у діяльності Громадської організації «Чисте довкілля Слобожанщини» (довідка № 109 від 01.11.2019). Основні теоретичні і практичні положення дисертаційної роботи використані для поглиблення теоретичного забезпечення навчального процесу на кафедрі економіки та соціальних наук Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця при викладанні дисциплін «Розвиток персоналу» (підготовка магістрів за спеціальністю 051 «Економіка» освітньої програми «Управління персоналом та економіка праці») та «Людський розвиток» (підготовка бакалаврів за спеціальністю 232 «Соціальне забезпечення» освітньої програми «Управління соціальною сферою») (довідка № 19/86-09-145/1 від 05.11.2019).
