Копань А. В. Повсякденне життя працівників металургійної промисловості України в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.

Об’єкт: повсякдення працівників української промисловості; мета: комплексне вивчення повсякденного життя працівників металургійної промисловості України в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.; методи: загальнонаукові (аналізу і синтезу, індукції та дедукції), спеціально-історичні (історико-генетичний, історико-компаративний, проблемно-хронологічний тощо), антропологічний, мікроісторичний, системний підходи; наукова новизна дослідження обумовлена постановкою проблеми, в якій питання повсякденного життя працівників металургійної промисловості України в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. уперше в українській історіографії стали предметом спеціального дослідження. Уперше: визначено теоретико-методологічні засади дослідження повсякдення працівників металургійної промисловості України в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.; актуалізовані матеріали з фондів Центрального державного історичного архіву України, м. Київ, Державного архіву Дніпропетровської області, Гламорганського архіву в Кардіффі – Glamorgan Archives (Велика Британія), Російського державного історичного архіву, фондів музею історії Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча та музею історії міста Кам’янське, що дозволило виявити новий фактичний матеріал з теми дослідження повсякденного життя працівників металургійної промисловості України в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.; здійснено комплексне дослідження повсякдення працівників металургійної промисловості України в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. як складової частини історії повсякденного буття українців; проаналізовано вплив державної політики на повсякденне життя металургів; з’ясовано рівень матеріального споживання працівників металургійної галузі. Уточнено: житлові умови та якість харчування працівників металургійних заводів; аналіз джерел формування бюджету працівників; рівень медичного обслуговування та доступність освітніх послуг. Набули подальшого розвитку: характеристика металургійної галузі; висвітлення умов праці на металургійних заводах; дослідження протестних настроїв у середовищі металургів. Практичне значення дослідження визначається можливістю використання його матеріалів, положень та висновків при написанні монографій та узагальнюючих праць з близьких та дотичних тем, викладанні курсу історії України, підготовці спецкурсів, поглибленого вивчення історії повсякденного життя населення України, створенні навчальних і методичних посібників. Окремі положення дисертації можуть бути включені в систему підвищення кваліфікації вчителів та викладачів історії з метою привернення уваги до ролі пересічної людини в історії. Матеріали дослідження також можуть бути враховані при формуванні державної соціальної політики в промислових регіонах країни.