У дослідженні представлено теоретичне обґрунтування та запропоноване нове розвʼязання проблеми підготовки майбутніх магістрів музичного мистецтва до формування вокальної культури школярів на основі застосування технології партисипації як музично-педагогічного інноваційного ресурсу.
Актуалізовано проблему вокально-педагогічної підготовки майбутніх магістрів музичного мистецтва щодо необхідності кваліфіковано формувати вокальну культуру школярів різних вікових категорій та в різних умовах освітнього процесу. Вокальна культура представлена як унікальна частина культурної спадщини людства, що відрізняється демократичністю та доступністю щодо її освоєння.
Мета дослідження полягає в теоретичній розробці й експериментальній перевірці методичного забезпечення підготовки майбутніх магістрів музичного мистецтва до формування вокальної культури школярів засобами технології партисипації.
У теоретичному розділі дослідженні визначено культурологічну проєкцію вокальної культури, що виконує комунікативну, духовну, виховну та соціально-адаптаційну функції. Конкретизовано сутність вокальної культури, що є різновидом музично-культурної спадщини певного народу, держави, нації, що концентрує цінності вокального мистецтва та міру його збереження,засвоєння, вдосконалення й передачі від покоління до покоління на засадах національних і світових досягнень вокальної творчості. Визначено сутність вокальної культури майбутніх магістрів музичного мистецтва. Зазначена фахова якість характеризується синтезом вокально-виконавського та вокально-педагогічного, методичного аспектів вокальної культури.
У дослідженні проаналізована музично-педагогічна література з проблеми формування вокальної культури школярів. Визначено сутність поняття «вокальна культура школярів». Визначено сутність підготовки майбутніх магістрів музичного мистецтва до формування вокальної культури школярів. Результатом зазначеного процесу є підготовленість майбутніх магістрів музичного мистецтва до формування вокальної культури школярів засобами технології партисипації.
Розроблено компонентно-функціональну структуру зазначеної якості, що складається з компонентів: вокально-змістовий, вокально-виконавський, методико-продуктивний. Уточнено зміст кожного компоненту й функції, які він виконує в цілісному процесі вокальної підготовки майбутніх магістрів музичного мистецтва.
Обґрунтовано методологію формування досліджуваного феномену, що склали художньо-комунікативний, культурологічний (сумісно з полікультурним), організаційно-інноваційний та акмеологічний наукові підходи. У якості методичних засобів технології партисипації визначено педагогічні умови, техніки й методи їх реалізації. Перша умова (наскрізна): цілеспрямоване створення індивідуально-групових організаційних форм. Друга умова: розширення художньої інформації щодо вокальної підготовки на основі авторських тематичних проєктів. Третя умова: стимулювання критично оцінного ставлення до вокального мистецтва й виконавства. Четверта умова: актуалізація духовно-ціннісних констант вокального мистецтва.
Розроблено критерії та показники оцінювання підготовленості майбутніх магістрів музичного мистецтва до формування вокальної культури школярів засобами технології партисипації. Зазначена фахова якість оцінювалася за допомогою художньо-світоглядного, творчо-виконавського, інноваційно-організаційного критеріїв. Визначено рівні сформованості досліджуваної якості: початковий – «індиферентний», середній –«наслідувальний», високий – «продуктивний».
Експериментально перевірено ефективність запровадження засобів технології партисипації в процес підготовки майбутніх магістрів музичного мистецтва до формування вокальної культури школярів. Підтверджено доцільність запроваджених педагогічних умов та їх технік за етапами: інформаційно-ціннісний, під час якого запроваджувалася перша (наскрізна) та друга педагогічні умови; мотиваційно-праксеологічний, на якому сполучалися техніки й методи першої та третьої педагогічних умов; фасилітативно-культуротворчий, під час якого сполучалися перша й четверта педагогічні умови, їх техніки та методичний інструментарій.
