Дисертаційна робота присвячена вирішенню науково-практичного завдання розробки ефективних методичних підходів, механізмів управління поведінкою підприємства, комплексу економіко-математичних моделей, що дозволяють сформувати управлінські рішення, спрямовані на підтримку стійкої поведінки підприємства в умовах високого динамізму перебігу економічних процесів.
В роботі на підставі аналізу основних тенденцій розвитку світової та національних економік України та Марокко доведено існування проблеми управління поведінкою підприємств в умовах високого рівня невизначеності їх діяльності, спровокованого феноменом глобалізації світового ринкового простору, впливом останнього на розвиток національних економік і її секторів. Визначено, що найбільш гостро це впливає на поведінку підприємств країн, що розвиваються, а саме України й Марокко, які мають історичну специфіку побудови ринкової економіки, складнощі формування дієвих ринкових механізмів й взаємовідносин, що пов’язано з існуванням кризових явищ та політичною нестабільністю в державі.
В роботі удосконалено теоретико-методичного підґрунтя управління поведінкою підприємства в нестаціонарній економіці. На підставі узагальнення та переосмислення ключових категорії, принципів, механізмів та моделей теорії економічного розвитку, поведінкової теорії підприємства, теорії систем, системології, теорії управління, теорії активних систем, теорії криз та теорії моделювання сформовано експлейнарний базис дослідження. Доведено, що поняття розвиток та поведінка підприємства є спорідненими, але не тотожними поняттями.
Запропоновано комплекс векторно-авторегресійних моделей (VAR-моделі), цільовою спрямованістю яких є оцінка впливу зовнішнього, світового оточення на системоформуючі сектори економіки, а, таким чином, й на національну економіку загалом. В якості джерел впливу обґрунтовано використання двох складових фінансового світового ринку – фондового та кредитного. Застосування методу Гренджера та VAR-моделей дозволило визначити чинники, які впливають на розвиток системоформуючих секторів економіки України та Марокко, проаналізувати лагову структуру та дослідити кількісний вплив кожного фактору на певний сектор. Дисперсійний аналіз для секторів економіки України довів, що найбільший вплив на розвиток її секторів здійснює кредитний ринок у доларовому еквіваленті, на розвиток економіки Марокко здійснює суттєвий вплив фондовий ринок Франції.
Методичним підґрунтям моделювання поведінки підприємства в умовах нестаціонарного середовища виступають запропонований методичний підхід до формування інтегрального показника поведінки підприємства, комплекс моделей прогнозування поведінки промислового підприємства та методичний підхід до побудови сценаріїв поведінки підприємства, що містить оптимізаційну модель розподілу ресурсів підприємства задля підтримки сталої траєкторії його поведінки.
Цільовою спрямованістю методичного підходу до побудови сценаріїв поведінки підприємства є розробка управлінських заходів щодо підтримки чи переведення підприємства до стійкої траєкторії його поведінки на підставі оптимального перерозподілу ключових ресурсів – труда та капіталу.
Математичним інструментом підходу є розроблена оптимізаційна модель поведінки підприємства, цільова функція якої здійснює оптимізацію його діяльності в рамках двох основних сценаріїв поведінки: агресивного, який приводить до зміни стійкої траєкторії та побудові нового аттрактору поведінки підприємства; стійкого, в рамках якого здійснюється посилення існуючого класу стійкості поведінки підприємства в умовах зовнішніх флуктуацій. Розроблено комплекс трендових моделей прогнозування капітальних та трудових ресурсів підприємства, які дозволяють визначити його ресурсні можливості у перспективі та виступають обмеженнями даної моделі. На підставі запропонованої оптимізаційної моделі проведено експериментальні розрахунки по підприємствах Марокко та України, визначено зміни станів поведінки підприємства та ресурсні можливості досягнення цих станів. На підставі здійснення імітаційних експериментів сформовано комплекс управлінських сценаріїв корегування поведінки підприємства в умовах оптимальних комбінацій співвідношення капітальних та трудових ресурсів та визначено найбільш доцільні з них за критерієм досягнення можливого стану стійкості його поведінки з урахуванням збурень зовнішнього середовища та внутрішніх ресурсних обмежень.
Апробація отриманих науково-практичних результатів дослідження здійснена на марокканських підприємствах Lafarge, OCP1, Cosumar, Central Danon, Risma та українських підприємствах ПАТ «Турбоатом», АТ «ЗАлК», KERNEL, ПАТ «Південкабель», ФГ «Укрлендфарм».
