Красін С. А. Формування готовності до усвідомленого батьківства студентів закладів вищої освіти

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0820U100387

Здобувач

Спеціальність

  • 011 - Освітні, педагогічні науки

17-11-2020

Спеціалізована вчена рада

ДФ 64.053.004

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

Анотація

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й наукове розв’язання проблеми формування готовності до усвідомленого батьківства студентів закладів вищої освіти, що полягало в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов підвищення ефективності цього процесу. Доцільність дослідження зазначеної проблеми зумовлено необхідністю подолання суперечностей між: потребою держави в підвищенні соціального стану сім’ї, з’ясуванням її педагогічного потенціалу та недостатнім використанням цього потенціалу в реальній практиці; зростаючими вимогами суспільства щодо готовності студентської молоді до усвідомленого батьківства й негативною динамікою в стані становлення цієї готовності; нагальною потребою викладачів і кураторів закладів вищої освіти в сучасному комплексі науково-методичного забезпечення процесу формування готовності до усвідомленого батьківства студентів і відсутністю такого комплексу у вищій школі. Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше: теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування готовності до усвідомленого батьківства студентів закладів вищої освіти; уточнено суть усвідомленого батьківства, що в дисертації розглянуто, з одного боку, як процес взаємодії батьків із дітьми та між собою на основі прояву усвідомленого ставлення до виконання своїх батьківських обов’язків, інтроспекції власних мотивів, діяльності й поведінки, сприйняття кожного члена сім’ї як безумовної цінності, а з іншого – як система, що включає відповідні складники; готовності студентів до усвідомленого батьківства як стійкого особистісного утворення, що характеризується усвідомленою орієнтацією на народження дитини, усвідомленим вибором бути батьком (матір’ю), відповідальним ставленням до виконання батьківських функцій, набуттям необхідних знань і вмінь із догляду за дитиною та її виховання; структурні компоненти цієї готовності та їх змістове наповнення, а також критерії, показники, рівні сформованості зазначеної готовності. Подальшого розвитку набули методи, форми і засоби формування готовності студентів до усвідомленого батьківства в закладах вищої освіти. Виявлено та проаналізовано історичну ретроспективу розвитку поняття батьківства.

Файли

Схожі дисертації