Тригубчак О. В. Організаційно-педагогічні засади інтеркультурної освіти в Італійській Республіці

Дисертація є комплексним дослідженням, у межах якого з‘ясовано теоретичні, нормативні, змістові, методологічні засади інтеркультурної освіти в Італійській Республіці задля визначення можливостей використання елементів прогресивного досвіду в аспекті досліджуваної проблеми в Україні. У роботі проведено аналіз розроблення проблеми інтеркультурної освіти у вітчизняних і зарубіжних дослідженнях. Здійснено систематичний огляд емпіричних досліджень інтеркультурної освіти та визначено аспекти її розгляду. Виокремлено аспекти розгляду інтеркультурної освіти як освітнього феномену: філософський, соціологічний, культурологічний, психологічний та педагогічний. Розглянуто аспекти дослідження інтеркультурної освіти в Італійській Республіці. Схарактеризовано теоретичні засади інтеркультурної освіти в Італійській Республіці, що дало змогу визначити понятійно-термінологічний апарат дослідження, передусім основоположні його поняття: культура, інтеркультурність, інтеркультурна освіта. Виокремлено етапи розвитку інтеркультурної освіти в Італійській Республіці: І етап (1948-1979) – зародження інтеркультурної освіти. ІІ етап (1980 – 2000) – активності провадження інтеркультурної освіти. ІІІ етап – (2001 – дотепер) – популяризації. З метою окреслення нормативних заcад інтеркультурної освіти прoаналiзoванo та cxарактeризoванo нормативно-правові документи, якi регламентують упровадження інтеркультурної освіти в Італійській Республіці. Схарактеризовано основоположні напрями діяльності університетів та шкіл на засадах інтеркультурності. Визначено основні змістові пріоритети діяльності закладів освіти на засадах інтеркультурності. Визначено навички, окреслено цінності, які формуються у процесі здійснення інтеркультурної освіти. Виявлено провідні методи та практичні концепції інтеркультурної освіти в Італійській Республіці. Визначено можливості використання елементів прогресивного досвіду в аспекті досліджуваної проблеми в Україні, що включають законодавчий, процесуальний та змістовий аспекти розгляду проблеми.