У дисертації теоретично узагальнено існуючі напрацювання та запропоновано новий підхід до розв’язання теоретико-методологічної проблеми у сфері лісового господарства, яка пов’язана з пошуком ресурсних джерел і забезпеченням прийнятного рівня організаційно-інституціонального механізму як складової управління лісогосподарським виробництвом через відтворення і збереження лісоресурсного потенціалу. Обґрунтовано, що лісогосподарське виробництво є завершальним процесом управління лісового господарства, функціонує на основі комплексних методів, які потребують удосконалення. Передусім це визначення сутності організаційно-інституціонального механізму, що забезпечують раціональне використання лісовиробничих ресурсів. По - друге, встановлення порядку взаємодії відповідальних органів виконавчої влади, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і лісогосподарських підприємств як суб’єктів господарювання.
Розроблено економічну Стратегію розвитку лісогосподарського виробництва у контексті організаційно-інституціонального забезпечення. Метою такої Стратегії є координація виробничої діяльності лісогосподарських підприємств; проведення лісогосподарських заходів; охорона захисту лісу; реалізація деревини; розробка реалізації проєктів будівництва, зокрема лісових доріг; впровадження інвестиційних проєктів. З’ясовано, що запровадження електронного обліку всіма постійними лісокористувачами сприятиме відкритості та прозорості на ринку лісоматеріалів, моніторингу незаконної заготовленої деревини, а також врегулює облік заготовлених лісоматеріалів і наблизить до міжнародних стандартів лісокористувачів з раціонального використання лісових ресурсів та їх збереження, а також удосконаленню системи державної охорони лісу з метою виокремлення функції державного управління.
Доведено, що ця Стратегія передбачатиме: розроблення (показників) ефективного управління лісами, збільшення лісистості території, покращення екологічної ситуації, зниження рівня ерозійних процесів, нарощування ресурсного й екологічного потенціалу лісових екосистем, збереження біологічного різноманіття та підвищення стійкості лісових екосистем, сприяння розв’язанню соціально-економічних проблем територіальних громад, підвищення стійкості лісових екосистем до впливу негативних факторів навколишнього середовища, зростання техногенного навантаження, змін клімату, ефективного використання лісових ресурсів в умовах ринкових відносин, удосконалення фінансово-економічного механізму, забезпечення самоокупності та прибутковості ведення лісового господарства у лісозабезпечених регіонах, посилення правового захисту працівників лісової охорони. На підставі запропонованих нововведень визначено, що підвищення виробництва збалансованості лісових екосистем сприятиме збільшенню приросту деревини завдяки оптимізації доглядових рубок та іншої лісогосподарської діяльності, зокрема впровадження на рівні законодавства інвентаризації лісів, що дасть змогу вести облік, моніторинг лісових екосистем та збільшувати лісистість.
