Дисертаційну роботу присвячено вирішенню актуального науково-прикладного завдання розроблення та наукового теоретико-методичного обґрунтування стратегічного управління забезпеченням конкурентоспроможністю регіону України у сучасних умовах господарювання.
В роботі набув подальшого розвитку категорійно-понятійний апарат, зокрема, уточнене визначення стратегічного управління забезпеченням конкурентоспроможності регіону, під яким запропоновано розуміти сукупність взаємопов’язаних управлінських функцій, яка забезпечує здатність управлінської системи регіону більш ефективно, ніж інші, враховувати вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, використовувати потенціал регіону, керувати змінами і ризиками, самовдосконалюватись та створювати нові переважні чинники розвитку у середньостроковій та довгостроковій перспективах.
В роботі досліджено проблему формування атракторів (під якими запропоновано розуміти таку множину факторів, яка впливає на інші елементи системи, поширюючи на них свої ознаки/характеристики) у системі забезпечення конкурентоспроможності регіону.
Автором перше запропоновано теоретико-методичний підхід до формування системи стратегічного управління забезпечення конкурентоспроможності регіону, яка надає можливість враховувати стратегічні цілі регіонального розвитку, інтереси цільових аудиторій та створювати унікальні атрактори (економічні, соціальні, екологічні, політичні, адміністративні), які є «сферами притягування», що забезпечують еволюційний розвиток регіональної системи та коеволюційний розвиток її підсистем.
Удосконалено 3-х векторну матричну модель стратегічного цілепокладання.
Удосконалено класифікацію ризиків стратегічного управління забезпеченням конкурентоспроможності регіону з подальшою деталізацією за видами і підвидами, що забезпечує урахування нових видів ризиків (зокрема, геополітичних та повоєнних) у регіональному стратегуванні, точніше ідентифікувати ризики, формалізувати процеси урахування та управління ними.
Уточнено комплексний механізм стратегічного управління забезпеченням конкурентоспроможності регіону в частині розширення його елементів, врахування всіх можливих напрямів діяльності у регіоні, стимулювання його розвитку, та управління ризиками.
Набув подальшого розвитку теоретико-методичний підхід до визначення інтегральної оцінки конкурентоспроможності регіону, яка на відміну від існуючих включає урахування культурологічної і комунікаційної складових разом з загальновизнаними економічною, соціальною, екологічною, адміністративною, інфраструктурною, техніко-технологічною та інноваційною складовими, а також, вплив глобалізаційних чинників, що забезпечує комплексний аналіз і урахування всіх актуальних, відповідно сучасним вимогам до конкурентоспроможності регіону, параметрів.
Теоретико-методичні положення і висновки дисертації доведені до рівня практичних пропозицій та рекомендацій, що підтверджується довідкою і актами про впровадження.
Реалізація авторських пропозицій дозволяє вирішувати актуальне науково-прикладне завдання удосконалення процесів стратегічного управління забезпеченням конкурентоспроможності регіонів України.
