Асиметрія МЗ – це чітка відмінність у зовнішньому вигляді (за об’ємом, формою, розміром ареоли або розташуванням на грудній клітині) між правою та лівою МЗ. Загальний ефект полягає в тому, що груди виглядають незбалансованими більшою або меншою мірою, що непривабливо. Асиметрія об’єму грудей є станом, що спонукає жінок до оперативного лікування, і який не має терапевтичних альтернатив. Успішне лікування ОАМЗ стикається з рядом проблем, які дотепер не мають однозначного вирішення.
Визначальним питанням є узгодження критеріїв популяційної норми ОАМЗ, від яких залежать покази до оперативного втручання, розробка методів профілактики та оцінка їх еффективності. Популяційні коливання значень ОАМЗ безумовно існують, з огляду на признання асиметрії атрибутом людини, але дотепер вони не розроблені. Відсутність консенсусу щодо норми ОАМЗ багато в чому зумовлені браком стандартного об'єктивного методу оцінки асиметрії молочної залози, особливо з огляду на їх клінічну доцільність.
Корекція ОАМЗ за допомогою методів аугментації грудей, що зазвичай здійснюється шляхом імплантації різних за об’ємом протезів, ризикована через утворення асиметрії форми залози. Використання ліпофілінгу стикається з проблемами імплантації великої кількості аутожиру і дефіцитом даних, щодо відсотку його приживлення.
Лікування ОАМЗ у жінок з гіпермастією, яким виконується редукційна маммопластика очевидне, і полягає у видаленні різних об’ємів тканини МЗ. Водночас, залишається нез’ясованними механізми формування симптомної об’ємної асиметрії МЗ, після редукційної маммопластики (1 % - 28%) серед жінок без видимої ОАМЗ, яким виконувалася редукція тканин молочних залоз однакового об’єму. Визначення причин виникнення симптомної асиметрії після операції в таких ситуаціях можуть бути підгрунтям для розробки методів її профілактики і покращення віддалених результатів операції.
Дана робота була присвячена покращенню результатів хірургічного лікування жінок з косметичними дефектами молочних залоз шляхом розробки методів усунення та профілактики об’ємної асиметрії молочних залоз після корегуючих втручань з приводу асиметрії обєму молочних залоз, а саме аугментаційної мамопластики і редукційної маммопластики.
Всього в дослідженні прийняло участь 554 жінки. З них прооперовано з приводу косметичних дефектів грудей – 234.
Робота мала п’ять завдань, і відповідно п’ять етапів.
На кожному етапі були сформовані відповідні групи жінок. Всі групи, що порівнювалися були репрезентативні за віковими показниками, індексом маси тіла, розміром грудей, частотою лактацій в анамнезі. Критеріями не включення до досілдження були: вік менше 18 років, наявність запальних захворювань МЗ, оперативних втручань на МЗ в анамнезі, тубулярної МЗ ожиріння, психічних розладів.
Прорівняння середніх значень показників ЯЖ між групами жінок із конвенційним і розробленим методом дозованої редукційної маммопластики показав, що останій краще впливає на збільшення показників ЯЖ. В тому числі, середні значення шкал "загальне здоров’я" – GH, " життєва активність" – VT, "соціальне функціонування" – SF; "рольове функціонування, що обумовлене емоційним станом" – RE та "психічний стан здоров'я" – MH) були достовірно більшими у жінок ОГ порівняно із жінками ГП. В цілому зазначена динаміка показників ЯЖ сприяла формуванню достовірно більшого середнього значення інтегративного показника – психологічного компонента здоров’я у жінок ОГ порівняно з ГП.
Так, середнє значення психологічного компонента здоров’я у жінок ОГ становило 50,9±0,6 балу, що було достовірно більше за цей показник у жінок ГП (44,9±0,5 балу) істатистично не відрізнлось від РГ (52,9±0,6 балу).
Середні значення фізичного компонента здоров’я між групами жінок статистично не відрізнялися.
Таким чином, розроблені методи лікування та профілактики симптомної об’ємної асиметрії МЗ (персоніфікована аугментаційна мамопластика та дозована редукційна мастопексія), що базуються на розроблених показниках популяційної норми ВОАМЗ, забезпечують, відповідно, усунення та профілактику виникнення значимої ВОАМЗ. Це зумовлює кращі показники якості життя за шкалою SF-36 порівняно з конвенційними методиками, і які статистично не відрізняються від референтних значень
