Чень Ч. .. Методика формування презентаційних умінь у майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фортепіанної підготовки

У дисертації розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено методику формування презентаційних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фортепіанної підготовки. Виявлено розбіжності між цілями й засобами досягнення успішності в реалізації презентаційного повідомлення в різних сферах діяльності людини. Виокремлено соціальні фактори, які актуалізують необхідність формування презентаційних умінь в освітній діяльності вчителя музичного мистецтва. Визначено сутність поняття «презентаційні вміння майбутніх учителів музичного мистецтва», що розуміється як система усвідомлених, цілеспрямованих вербально-інформаційних та інтерпретаційно-виконавських дій, спрямованих на узагальнення художньої інформації в процесі публічної промови з метою формування їхніх естетичних переконань та спонукання до осмислення музично-художніх образів як особливої форми пізнання дійсності. Обґрунтовано педагогічні умови, ефективність упровадження яких забезпечувалася спеціально розробленою низкою методів, що сприяли успішному формуванню презентаційних умінь у майбутніх учителів музичного мистецтва. Визначено, що такими педагогічними умовами є: орієнтація на самостійне визначення цільового змісту презентації на основі системно зумовленої взаємодії зі слухачами; спонукання до пошуку власних рішень щодо підготовки та оприлюднення сценарію художньої презентації; створення розвивального, художньо-освітнього середовища в процесі навчання на основі багатозначності інформаційного контексту та змістової єдності презентації. Узагальнення отриманих результатів констатувального етапу дослідження уможливило виявлення трьох рівнів сформованості презентаційних умінь: епізодичний (низький), періодичний (середній), системний (високий). Експериментальна перевірка розробленої методики формування презентаційних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фортепіанної підготовки здійснювалася під час формувального експерименту за підготовчим, імітаційно-конструктивним та рефлексивно-демонстраційним етапами. До кожного етапу було визначено мету, педагогічні умови, принципи та методи. Методичні засоби було зорієнтовано на формування певної групи вмінь. Підтвердження достовірності отриманих результатів здійснювалося на основі обробки експериментальних даних методами математичної статистики, зокрема критерія φ* Фішера.