З’ясовано, що професійний розвиток учителів у Франції здійснюється на основах неперервної освіти, є актуальною науково-педагогічною проблемою в освітньому просторі і визначено на законодавчому рівні. Освітнім кодексом Франції зазначено, що неперервна освіта, тобто освіта впродовж життя (formation tout au long de la vie), складається з початкової та післядипломної професійної підготовки. Професійна підготовка протягом усього життя є національним обов'язком.
Проаналізовано становлення та розвиток післядипломної освіти вчителів Франції на законодавчому рівні від відображення ідеї післядипломної освіти вчителів у «Генеральному плані» Ж. Кондорсе (Кондорсе, 1792) у 1792 р. до сучасного періоду. Встановлено, що на початку ХХІ століття політика провадження професійного розвитку кадрів у Франції розробляється спільно державою, регіонами та соціальними партнерами. У період сьогодення право на освіту визначається на конституційному рівні, його підґрунтям є Конституція та Освітній кодекс. У ньому визначено завдання та організацію закладів-провайдерів професійного розвитку, констатовано права та обов'язки держави та департаментів. Визначено моделі передачі знань (які характеризують викладацьку та навчальну діяльність) в закладах післядипломної освіти Франції, кожна з яких відрізняється від інших, а саме: університетська, шкільна, контрактна, інтерактивно-рефлексивна, віртуальна. Виокремлено їх головні риси.
Простежено тенденції до введення нової моделі освіти впродовж життя, які пояснюються малим попитом на участь вчителів Франції у заходах професійного розвитку. Комплексний підхід відповідає цілісності роботи: орієнтація на потреби вчителів з питань, пов'язаних з професійною практикою та контекстами; розгляд процесу навчання з наступними розробками для початкової підготовки; інтерес до професійного розвитку в контексті практики та вдосконалення професійних знань.
З’ясовано, що структуру державного управління професійним розвитком вчителів іноземних мов Франції, розроблену на основі наукових досліджень професійних потреб, складають довгострокова (від 2-х семестрів до 3-х років) та короткострокова (1-3 тижні) курсова підготовка в закладах післядипломної освіти, професійна академічна мобільність, у тому числі міжнародна, дистанційна освіта, самоосвіта та участь в наукових проєктах з просування вивчення сучасних живих мов, - всі зазначені складові діють на основі виконання національного плану підвищення кваліфікації вчителів. В кожній академії, яка керується ректором, працює комісія з викладання сучасних іноземних мов, яка несе відповідальність за забезпечення різноманітності, послідовності та безперервності запропонованих мовних курсів, за поширення інформації в установах, призначення кадрів, співпрацю з батьками і учнями/студентами щодо викладання сучасних мов, оновлення методичної бази відповідно до визначених потреб та перевірку відповідності мовної пропозиції місцевим особливостям.
Розглянуто адміністративний устрій та додаткові відділи з вдосконалення професійних навичок у провідних установах з курсової післядипломної підготовки, Вищих інститутах викладання та виховання (Instituts Supérieurs du Professorat et de l’Éducation), надалі – INSPÉ, на прикладі INSPÉ Академії Парижа. Спільно з академіями, вони здійснюють безперервний професійний розвиток викладацького та педагогічного персоналу з максимальним наближенням до умов завдань, які вони виконують. Завданнями INSPÉ є співпраця з Академічною делегацією підготовки кадрів національної освіти (La délégation académique à la formation des personnels de l’Éducation nationale), розробка навчального плану, адаптованого до специфікацій підготовки кадрів академії, та пропозиція значних дій у галузі підготовки тренерів, що відповідають стратегічним потребам. У дисертації розглянуто становлення системи післядипломної освіти незалежної України та особливості професійного розвитку вчителів іноземних мов у світлі сучасних реформ; здійснено компаративний аналіз організаційно-педагогічних умов професійного розвитку вчителів іноземних мов у Франції та в Україні, на його основі розроблено рекомендації щодо напрямів імплементації французького досвіду з професійного розвитку вчителів іноземних мов в Україні, а саме: концептуального, нормативно-регулятивного, організаційно-управлінського, навчально-методичного, науково-дослідницького, кваліметричного. Окреслені рекомендації щодо використання прогресивних ідей досвіду професійного розвитку вчителів іноземних мов у Франції ґрунтуються на виявлених недоліках системи безперервної педагогічної освіти України, реалізуються за певними напрямками і стосуються формування профілю сучасного ефективного, високоосвіченого українського вчителя
