У дисертаційній роботі досліджено проблему формування культури самостійної роботи студентів машинобудівної галузі засобами технології BYOD та запропоновано новий підхід до її розв’язання, що обумовлює запровадження в освітній процес закладів вищої освіти педагогічних умов дієвого формування культури самостійної роботи майбутніх фахівців із машинобудування.
На підставі аналізу психологічної та педагогічної літератури визначено теоретичні засади культури самостійної роботи: наукові підходи (системний, діяльнісний, персоналізований) щодо формування культури самостійної роботи особистості здобувача; зовнішні та внутрішні ознаки процесу самостійної роботи студентів; особливості педагогічного патронату адаптаційного періоду здобувачів освіти, що дозволило охарактеризувати культурно-професійний напрям підготовки фахівця машинобудівної галузі в закладах вищої освіти, формування культури самостійної роботи майбутніх фахівців під опосередкованим педагогічним супроводом та визначити характер загальної культури виробництва машинобудівної продукції кваліфікованими спеціалістами.
В дослідженні уточнено значення феномена «самостійна робота здобувача вищої освіти» як навчально-пізнавальної діяльності, що здійснюється на аудиторних заняттях або в позааудиторний час під опосередкованим керівництвом викладача та спрямована на формування особистісних і професійних якостей особистості.
Визначено зміст дефініції понятійного конструкта «культура самостійної роботи студентів машинобудівної галузі» як рівня особистісних якостей, що забезпечують самостійне оволодіння сукупністю знань, умінь, здатностей до пошуку науково-професійної інформації та результативне застосовування видів, методів та засобів її обробки, з метою виготовлення машинобудівної продукції, дотримуючись норм, правил і цінностей виробництва та спадковості попередніх досягнень людства.
Формування культури самостійної роботи здобувача вищої освіти машинобудівного профілю розглядається як багатоаспектний, багаторівневий, трудомісткий, тривалий, інтегрований процес, який удосконалюється протягом життя.
Розроблено, обґрунтовано та впроваджено структуру самостійної роботи студентів засобами електронного навчального курсу; механізм визначення мети за цільовими рівнями; структуру персоналізованої моделі навчання; педагогічний патронат самостійної роботи в системі «викладач студент», де педагог опосередковано керує навчальним процесом із наданням здобувачу вищої освіти своєчасної конструктивної підтримки. Викладач за цих обставин є педагогом-наставником, консультантом.
Охарактеризовано поетапне застосування у самостійній роботі дидактичних методів різних класифікацій (за джерелом знань, за пізнавальною діяльністю, за характером логіки пізнання), що забезпечують перехід від одного етапу засвоєння знань студентом до наступного, та функціонально спрямовані на активізацію здобувачів освіти до пізнавальної діяльності, пошуку додаткової навчальної інформації, самостійної розумової праці, підвищення ефективності прогнозованих навчальних досягнень та відповідальності за власні результати, творчої співпраці з однокурсниками та надання взаємодопомоги у навчанні.
Встановлено, що технологія BYOD є комплексним інструментарієм освітнього середовища. Доведено, що створення цифрового освітнього середовища, розроблення та впровадження електронних навчальних курсів у професійну підготовку майбутнього фахівця на сьогодні є неодмінною вимогою сучасності до вищої школи.
Визначено сутність технології BYOD, що полягає у використанні власних цифрових пристроїв в аудиторній і позааудиторній самостійній роботі, та має такі можливості, як: отримання доступу до навчальних матеріалів і хмарних технологій, навчання в спільному освітньому середовищі, використання методики формувального оцінювання, надання викладачам можливості аналізувати успішність кожного здобувача в реальному часі, забезпечення миттєвого зворотного зв’язку зі студентами.
Розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови, що забезпечують успішний розвиток формування культури самостійної роботи студентів-машинобудівників.
Установлено, що перша педагогічна умова – активізація когнітивної діяльності студентів – є базовою умовою формування культури самостійної роботи студентів та передбачає впровадження у розроблену структуру навчальної дисципліни таксономії Б. Блума, що сприяє активізації когнітивної діяльності здобувачів вищої освіти та стимулює їх до здійснення розумової роботи.
Обґрунтовано, що друга педагогічна умова – впровадження формувального оцінювання в самостійну роботу майбутніх фахівців – є визначальною та забезпечує покращення особистих здобутків студентів у самостійній пізнавальній діяльності на основі самодіагностики освітніх успіхів засобами BYOD. Формувальне оцінювання – це аналітичний інструмент для підвищення якості навчання, спостереження за навчальними досягненнями студентів, корегування індивідуальних траєкторій навчання...
