Об’єктом дослідження є теорія і практика навчання германських мов на Буковині (перша половина XX ст.).
Мета роботи полягає в обґрунтуванні періодизації розвитку методики навчання германських мов на Буковині в першій половині ХХ століття, виявленні етапів та особливостей розвитку шляхом здійснення ретроспективного та системно-концептуального аналізу.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в методиці навчання іноземних мов проведено комплексне дослідження розвитку методики навчання германських мов на Буковині у 1918–1940 рр.; охарактеризовано історико-соціальні та освітньо-організаційні передумови розвитку методики навчання германських мов; визначено й обґрунтовано періодизацію методики навчання германських мов; описано процес навчання германських мов; визначено та уточнено методичні підходи, принципи, методи навчання германських мов на Буковині у розглядуваний період; до наукового обігу введено маловідомі і невідомі архівні документи, історичні факти, пов’язані з розвитком методики навчання германських мов на Буковині (перша половина XX ст.).
Подальшого розвитку набули систематизація джерельної бази дослідження за хронологічним підходом та аналіз розвитку методики навчання германських мов у різних типах шкіл Буковини (1918–1940 рр.).
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у створенні навчальної програми спецкурсу „Методика навчання германських мов на Буковині (1918–1940 рр.): теорія і практика”; укладанні навчального посібника „Практикум з методики навчання германських мов на Буковині (перша половина ХХ ст.)”, призначеного для студентів, які навчаються у закладах вищої освіти III–IV рівнів акредитації за спеціальностями: Середня освіта (Мова і література (німецька); Мова і література (англійська)), Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно); Німецька мова і література; Англійська мова і література). Матеріали дисертації можуть бути використані при викладанні навчальних курсів на факультетах післядипломної освіти вчителів німецької та англійської мов, у наукових пошуках студентів, магістрантів та аспірантів.
У першому розділі окреслено методологічну основу роботи, проаналізовано джерельну базу та обґрунтовано підходи до визначення етапів розвитку методики навчання германських мов на Буковині (1918–1940 рр.). Дослідження здійснено з використанням підходів, принципів і методів двох рівнів: загальнонаукового і конкретно наукового.
У другому розділі охарактеризовано перший етап (1918–1932 рр.) становлення методики навчання германських мов на Буковині. У цей час відбулося приєднання Буковини до Румунії, що призвело до політичних, економічних, територіальних та культурних змін регіону.
Встановлено, що у досліджуваний відрізок часу існували аналітичні програми, навчальні плани та щорічні звіти. Мета навчання німецької та англійської мов – сформувати вміння правильного й вільного висловлювання в усній і письмовій формах, а також виразного читання текстів.
Досліджено, що підручники з німецької та англійської мов були трьох типів: підручники, які включали тексти, різні вправи та завдання; хрестоматії для читання, до яких входили уривки різножанрової художньої літератури відомих письменників; підручники з ведення торговельної кореспонденції, що містили зразки листів комерційного змісту.
У результаті аналізу навчальних програм та підручників доведено, що навчання германських мов на Буковині у період 1918–1932 рр. відбувалося на концептуально-методичних засадах прямого методу. Виникнення нового методу було пов’язано з розвитком суміжних із методикою наук: мовознавства, психології, лінгвістичної школи новограматиків. Реалізація прямого методу ґрунтувалася на мовленнєвому й культурологічному підходах, із дотриманням основних дидактичних і методичних принципів.
У третьому розділі описано другий етап (1932–1940 рр.), який характеризувався розвитком методики навчання германських мов на Буковині. Цей період відзначився проведенням реформ у галузі освіти, спрямованих на розвиток і вдосконалення системи освіти. У процесі навчання звертали увагу на розумові здібності, нахили та зацікавлення учнів.
Встановлено, що у віднайдених навчальних програмах з іноземних мов подано нову мету навчання – вміти усно та письмово висловлювати свої думки, читати й перекладати тексти іноземною мовою.
Розглянуті підручники другого етапу поділено на дві групи: підручники, які включали тексти, фонетичний, лексичний і граматичний матеріал та вправи; хрестоматії для читання, до яких входили твори художньої літератури, біографії відомих письменників, уривки з галузі природничих та філологічних наук та завдання до змісту прочитаного.
Проаналізовані навчальні програми та підручники з німецької та англійської мов засвідчили використання змішаного методу навчання, що зумовлювалося поєднанням положень прямого та перекладних методів.
