У дисертації теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено ефективність програми «Помаранчевий м’яч» з учнями 3-4 класів загальноосвітньої школи для підвищення рівня їх морфофункціонального стану та фізичної підготовленості.
У першому розділі «Теоретико-методичні засади розвитку фізичних здібностей молодших школярів в процесі навчання рухових дій» подано аналіз наявної інформації щодо існуючих концептуальних засад фізкультурно-оздоровчої роботи з учнями початкової школи; визначені вікові особливості фізичного і моторного розвитку молодших школярів; представлено відомості про зміст та спрямованість фізичного виховання дітей 6-10 років у школах зарубіжних країн; подано інформацію щодо застосування інноваційних підходів до організації роботи з фізичного виховання учнів початкових класів загальноосвітньої школи.
У другому розділі «Методи та організація дослідження» наведено обґрунтованість методів проведених досліджень, їх адекватність щодо об’єкту, предмету, мети та завдань роботи, доцільність застосування обраних методів; описано організацію дослідження і контингент випробуваних. Для вирішення поставлених у роботі завдань використовувалися такі методи: теоретичні (аналіз, узагальнення та систематизація даних літературних джерел, нормативних документів); педагогічні (педагогічне спостереження, педагогічні експерименти, педагогічне тестування); медико-біологічні (антропометрія, пульсометрія, спірометрія, динамометрія, функціональні проби); методи математичної статистики.
У третьому розділі «Вікові особливості фізичного стану учнів початкових класів у процесі фізичного виховання» подано результати констатувального експерименту. Отримані нами дані свідчать, що: показники фізичного розвитку і функціонального стану обстежуваного контингенту знаходяться у межах вікових норм; більшість показників фізичної підготовленості відповідають середньому та нижче за середній рівню навчальних досягнень учнів.
Результати кореляційного аналізу свідчать про взаємозв’язки показників морфофункціонального стану та фізичної підготовленості.
Факторний аналіз фізичного стану обстежуваного контингенту дозволив визначити рейтинг рухових якостей, які найбільш пов’язані з морфофункціональним станом організму за дисперсійним внеском та їх співвідношення у загальній структурі фізичної підготовки в процесі занять з пріоритетним використанням засобів міні-баскетболу.
Отримані результати покладено в основу розробки програми з пріоритетним використанням засобів міні-баскетболу «Помаранчевий м’яч».
У четвертому розділі «Організаційно-методичні основи комплексного розвитку фізичних здібностей учнів 3-4 класів засобами міні-баскетболу в процесі урочних занять з фізичної культури» за результатами аналізу літературних джерел, власними даними констатувального експерименту була обґрунтована і розроблена програма «Помаранчевий м’яч». Також була розроблена структурна модель реалізації програми, яка включала: мету, завдання, принципи, педагогічні умови її реалізації в процесі урочної форми занять, а також – критерії визначення ефективності.
Педагогічні умови реалізації запропонованої програми включали в себе: спрямованість педагогічних дій; методи навчання і виховання; засоби реалізації.
Змістом уроків фізичної культури за програмою «Помаранчевий м’яч» були як традиційні вправи (об’єднані за способами рухової діяльності згідно діючої навчальної програми з фізичної культури для 1-4 класів), так і засоби міні-баскетболу (вправи для навчання техніко-тактичних дій міні-баскетболу; рухливі ігри та естафети з елементами міні-баскетболу; двостороння гра), що використовувалися в залежності від етапів реалізації програми.
Критеріями ефективності розробленої програми комплексного розвитку фізичних здібностей дітей 9-10 років засобами міні-баскетболу слугували динаміка показників морфофункціонального стану і фізичної підготовленості. Дані, які були отримані під час формувального експерименту свідчать про доцільність та ефективність запропонованої програми з пріоритетним використанням засобів міні-баскетболу.
У п’ятому розділі «Аналіз та узагальнення результатів дослідження» узагальнено і систематизовано результати проведених досліджень, що дало можливість отримати дані, які підтверджують, доповнюють та є абсолютно новими з проблеми дослідження.
