На сьогодні в Україні склалася така ситуація, що головною проблемою засобів водного транспорту є значний моральний і фізичний знос транспортних засобів і портового обладнання. Це пов’язано з тим, що переважна більшість засобів водного транспорту України знаходиться в експлуатації понад (30...40) років. Цей фактор є причиною частих виходів з ладу складових блоків (елементів) засобів водного транспорту. А це, у свою чергу, обумовлює зайві витрати як матеріальних, так часових ресурсів на забезпечення перевезень вантажу та пасажирів річковим і морським транспортом. Крім того, відмова складових блоків (елементів) засобів водного транспорту може привести до катастрофи. Так, наприклад, відмова радіонавігаційного обладнання засобу водного транспорту може бути причиною зіткнення з іншим транспортом або перешкодою. Відмова в системі енергозабезпечення може привести до виходу з ладу всієї сукупності електронних і радіоелектронних приладів, у тому числі засобів сигналізації, радіолокаційного спостереження та зв’язку. Тому законодавство України потребує проведення у визначені терміни технічного контролю засобів водного транспорту.
Для забезпечення безаварійної експлуатації засобів водного транспорту необхідна відповідна система контролю їх технічного стану, яка задовольняє визначеним показникам ефективності. При цьому слід орієнтуватися на
2
сучасні зразки апаратури контролю – уніфіковану контрольно-діагностичну апаратуру на основі комп’ютерно-вимірювальних систем.
Таким чином, науково-технічна задача, яка полягає у подальшому розвитку методів і моделей побудови та функціонування уніфікованої контрольно-діагностичної апаратури для комплексної оцінки технічного стану засобів водного транспорту, є актуальною.
Складна економічна ситуація держави не дозволяє провести заміну засобів водного транспорту, які відпрацювали встановлений гарантійний термін, у тому числі після капітального ремонту, на нові, більш сучасні. Тому операції контролю технічного стану засобів водного транспорту під час їх технічного обслуговування дозволяють підвищити рівень достовірності експлуатації справних засобів. Аналіз результатів дослідження цих питань показує, що більш 35% аварійних ситуації на воді відбувається з причин, пов’язаних з технічною несправністю засобів водного транспорту. І цей відсоток постійно зростає.
Результати досліджень з питань експлуатації, технічного обслуговування та ремонту засобів водного транспорту представлені у роботах .В. Васильєва, В.В. Паніна, С.І. Сербіна, М.М. Цимбала, Д.І. Севастєєва, .Г. Дейнего, В.І. огомї, О.М. Тимощук, С.Р. Смирнова та ін. Питання щодо автоматизації процесів контролю технічного стану при проведенні технічного обслуговування засобів водного транспорту при експлуатації розв’язувались у роботах І.О. Мачаліна, М.З. Згуровського, В.Д.Кудрицького, І.П. Атаманюка, В.С. Пугачова, В.М. Глушкова, Р.А. Варбанця, О.Г. Івахненка, Р.К. Мурасова та ін. Однак відомі роботи не містять результатів дослідження методів синтезу сучасної контрольно- діагностичної апаратури для технічного обслуговування засобів водного транспорту, особливо уніфікованої. Таку апаратуру можливо застосовувати не тільки під час проведення періодичного технічного обслуговування засобів водного транспорту в порту, а й під час руху (на маршруті) при зниженні достовірності про справність їх складових блоків (елементів).
Аналіз закордонного та вітчизняного досвіду впровадження систем автоматизації контролю технічного стану засобів водного транспорту свідчить про можливість значного підвищення їх ефективності та якості функціонування на етапі експлуатації.
З іншого боку, витрати часу та матеріальних ресурсів на контроль технічного стану існуючих в Україні засобів водного транспорту під час експлуатації досягають 80% усіх витрат на технічне обслуговування, що чинить суттєвий вплив на узагальнені показники ефективності експлуатації таких засобів водного транспорту. Необхідність всілякого скорочення таких витрат має наслідком потребу у автоматизації процесів контролю технічного стану засобів водного транспорту. Розвиток та впровадження у практику автоматизованих систем контролю та діагностування, які набули широкого розповсюдження у останні часи, є наслідком науково-технічного прогресу у транспортній галузі.
Отже, тема дисертаційної роботи, яка присвячена розробці методів і моделей синтезу уніфікованої контрольно-діагностичної апаратури для технічного обслуговування засобів водного транспорту, є актуальною.
