Косенко К. О. Діагностична та прогностична значимість тригерного рецептору, що експресується на мієлоїдних клітинах, у передчасно народжених дітей з раннім неонатальним сепсисом

Актуальною проблемою перинатології в усьому світі є передчасні пологи, інтенсивна терапія та виходжування передчасно народжених дітей. Незважаючи на значні успіхи в області неонатології та удосконалення терапевтичних стратегій, ранній неонатальний сепсис (РНС) залишається провідною причиною захворюваності і смертності. Народження дитини раніше терміну достовірно пов'язані з підвищеним ризиком РНС і подальшим розвитком несприятливих наслідків захворювання. Відсутність специфічних клінічних симптомів і недостатня діагностична цінність існуючих лабораторних тестів призводить до обмеженої реєстрації випадків даного захворювання та високого рівня призначення емпіричної антибактеріальної терапії. Тому сьогодні, з метою зменшення показників захворюваності, інвалідності та смертності новонароджених, актуальним науковим напрямком є пошук нових ефективних діагностичних маркерів РНС з високою прогностичною значимістю. Метою дослідження було удосконалення підходу до менеджменту РНС шляхом використання розробленого алгоритму ранньої діагностики та прогнозу летального наслідку захворювання на підставі вивчення вмісту тригерного рецептору, що експресується на мієлоїдних клітинах, в сироватці крові передчасно народжених дітей з перинатальною патологією. Для розв’язання поставлених у роботі завдань було проведено аналіз клініко-лабораторних спостережень 102 передчасно народжених дітей. Новонароджені, які проходили обстеження в рамках даної дисертаційної роботи, були розподілені на групи: I групу (n=42) склали передчасно народжені діти з РНС , II (n=48) - з внутрішньоутробною пневмонією (ВУП), до групи контролю включено 12 недоношених малюків без реалізації перинатального інфікування. Програма обстеження включала аналіз даних перинатального анамнезу, проведення стандартних клініко-лабораторних та інструментальних досліджень згідно діючих наказів МОЗ України, визначення показників системної запальної відповіді – С-реактивного протеїну (СРП) та прокальцитоніну (ПКТ), дослідження вмісту sTREM-1 сироватки крові в першу добу життя, а також в динаміці раннього неонатального періоду.