Нікітська К. І. Жанр поеми у творчості М. С. Гумільова

Дисертація присвячена вивченню поеми у творчості Гумільова в контексті становлення акмеїзму і динаміки розвитку даного жанру в літературі рубежу століть. В якості основного методу дослідження було обрано історико-типологічний метод. В ході роботи також були задіяні елементи інтертекстуального, міфопоетичного і мотивного аналізу. Для розуміння жанрової природи поем Гумільова були розглянуті характерні риси історичних форм поеми, які найбільше вплинули на світогляд і творчість поета. Огляд критичних робіт показав, що поеми Гумільова практично не стають предметом самостійних досліджень і вивчаються або в контексті всієї творчості автора, або в контексті певного періоду. Досліди в сфері поеми також розглядаються дослідниками переважно в родовий, а не в жанровій площині. Крім того, при вивченні ліро-епічних творів даного автора нерідко виникають спірні моменти щодо їх жанрової атрибуції: деякі поеми іменуються великими віршами, і навпаки — великі вірші відносяться до поем. Ці три особливості являють собою основні проблеми у вивченні ліро-епічної спадщини Гумільова.