Білогорська Л. В. Романи О. Гріна як художня єдність: мотивіка, символіка, хронотоп, типологія характерів

Дисертація присвячена дослідженню художнього світу романів Олександра Гріна – письменника, чий справжній масштаб і значення стали осмислюватися порівняно недавно. Довгий час його сприймали лише як автора пригодницької літератури для юнацтва. Зараз дослідники все частіше розглядають О. Гріна в контексті його епохи – «срібної доби», її поетики, кола образів і засобів. У фокусі уваги багатьох сучасних літературознавців – новаторство Гріна-прозаїка, його письменницька техніка, роль модерністських, символістських, імпресіоністських структур і смислів у його творчості. У сучасному дослідницькому контексті О. Грін постає як видатний майстер-новатор, представник модерністської прози, автор багатошарових поліфонічних текстів, що поєднують пригодницький сюжет зі складною символікою та філософським підтекстом. Літературознавці неодноразово звертали увагу на цілісність художньої картини світу О. Гріна. Світ творів О. Гріна одразу був осмислений як особлива реальність, створена не в одиничних текстах письменника, а в усій сукупності його творів. У цій роботі виявлено, що романи письменника в сукупності складають особливий тип єдності. Множинні різнорівневі зв’язки між усіма його романами дають змогу говорити про створення О. Гріном єдиного метароманного комплексу, який відобразив авторський міф про світ, що відповідає загальній тенденції в літературі епохи на рубежі XIX–ХХ ст., що виявляється в тяжінні до циклізації, до об’єднання окремих творів у метажанрові та метатекстуальні єдності. Це притаманне модерністським і, зокрема, символістським художнім напрямам. В роботі проаналізовані такі риси грінівської художньої картини світу як метатекстуальна єдність романного корпусу письменника, наділена константними характеристиками, що чітко виявляються; зв’язок метатекстуальної цілісності романів О. Гріна з символізмом як формотворчим контекстом для цього письменника; генеративна (породжувальна) функція повісті «Червоні вітрила» щодо романів письменника. Розглянуті такі характеристики художнього світу письменника: типології образів головних персонажів («герой-чудотворець» і «дівчина – жива поезія»); художній простір; художній час, а також основні мотиви та символи, наявні у всіх романах письменника.