У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове розв’язання важливого наукового завдання, яке полягає у розробці економіко-математичних моделей ірраціональної поведінки споживачів на обмежених товарних ринках з врахуванням психологічних чинників, смаків, переваг.
Дослідження, що було проведене, дозволило сформулювати ключові особливості, на які необхідно звертати увагу при загальному моделюванні поведінки економічних агентів.
На основі літературних джерел було проаналізовано складові частини поведінкової економіки, а саме: процеси підготовки, аналізу, вимірювання, накопичення, ідентифікації, уявлення та інтерпретації нефінансових даних, ґрунтуючись на яких керівництво організацій, міністерства та науковці можуть приймати, як оперативні, так і стратегічні рішення, що дозволяють впливати на розвиток цих організацій чи галузі загалом.
У роботі досліджено різні психологічні ефекти, що пов'язані з нераціональними установками економічних об’єктів, і доведено, що на фінансово-економічні, а також управлінські рішення впливають ситуативні судження та емоції. Проаналізовані явища різного сприйняття інформації в залежності від її формулювання.
Виявлено, що поведінкова економіка для звичайних людей, тобто людей, що не мають спеціальних знань в економіці (не є науковцями чи підприємцями, тощо), відображається головним чином в тому, що вона підштовхує до вчинення більш раціональних економічних дій з їх точки зору. Вона дає важливі знання для кращого розуміння фінансово-економічних механізмів, мотивує до критичного сприйняття інформації і допомагає приймати правильні рішення та ефективніше вибудовувати свою поведінку.
Продемонстровано, що поведінковий ефект не завжди є негативним, а може вести до кращого результату всієї системи в цілому. Поведінкові ефекти можна пояснити особливостями психології, цілями, прагненнями, внутрішніми мотиваторами кожного окремо взятого економічного агента, в особі людини, що приймає рішення. При прийнятті рішень кожен агент сам для себе вирішує, що принесе йому більше задоволення, наприклад, досягнення максимальної особистої корисності, як в разі рівноваги за Нешем чи жертвування своїм добробутом заради інших учасників, як в разі рівноваги за Берже (рівновага запропонована Клодом Берже). При цьому виникають різні конфлікти мотивів поведінки. Варто враховувати, що в ринкових умовах вибір, який робить економічний агент, обмежується не тільки його бюджетом і певними перевагами, але й важливу роль відіграють також його психологічні характеристики. В економічній науці межа між раціональним і ірраціональним стає все меншою. У реальному житті людина не може поводи себе, дотримуючись жорстких меж економічної раціональності. Таким чином, раціональність та ірраціональність в реальному житті доповнюють одна одну, що дає змогу моделі прийняття рішень наблизитися до реальної поведінки економічних агентів.
Розглянуто методи теорії некооперативних ігор на прикладі неокласичної моделі рівноваги товарів на обмеженому ринку між фіксованою кількістю економічних агентів, описані методи «намацування Курно» та принцип індивідуальної оптимальності, продемонстрована різниця між концепціями. Розв’язана задача за допомогою принципу індивідуальної оптимальності та зроблені висновки щодо результатів у порівнянні з розв’язанням цієї ж задачі в інших випадках.
Сформовані принципи «гіперболічного дисконтування», яке передбачає, що агенти відносно далекоглядні, коли оцінюють нагороди в різний час в майбутньому, але прагнуть до негайного задоволення, коли це можливо. Ці принципи формуються виключно на розважливості покупця, адже об’єктивні чинники є однаковими. Були запропоновані аналогічні концепції, щоб пояснити прокрастинацію та інші проблеми сили волі, що призводять до негативних економічних наслідків.
Визначено головну проблематику при моделюванні систем поведінкової економіки – необхідність враховувати значну кількість об’єктивних та суб’єктивних чинників, що використовуються у моделі. Досліджено, що результати самого моделювання є непередбачуваними, адже не завжди класичне «раціональне» буде збігатися з кінцевим результатом. Те, що є ірраціональним для системи загалом, наприклад, галузі чи компанії, може бути раціональним для певного економічного агента з його погляду. Чим більше об’єктів дослідження в одній системі, тим ще складнішим є її моделювання, адже кожен з гравців може змінювати своє вподобання у будь-який період, як детерміновано, так і хаотично. Кожен з чинників кожного гравця впливатиме на результат. Були розглянуті декілька моделей поведінкової економіки та психологічних, суб’єктивних чи зовнішніх чинників на формування вибору споживача. Саме такий комплексний та всеосяжний підхід до моделювання з врахуванням поведінкової економіки є більш точним та корисним, як для науковців, так і для звичайних продавців чи покупців.
