Закревська М. В. Морфологія залоз внутрішньої секреції у кролів з різними типами автономного тонусу

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0821U100312

Здобувач

Спеціальність

  • 211 - Ветеринарна медицина. Ветеринарна медицина

19-02-2021

Спеціалізована вчена рада

ДФ 35.826.009

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького

Анотація

Дисертаційна робота присвячена вивченню морфо-функціональних особливостей залоз внутрішньої секреції кролів за регуляторного впливу різних типів тонусу автономної нервової системи. Для вирішення наукового завдання використано комплекс ефективних методів: метод варіаційної пульсометрії за Баєвським; гістологічні методи: фарбування гематоксиліном та еозином, азаном за Гейденгайном; виготовлення напівтонких зрізів, зафарбованих метиленовим синім; гістохімічні методи: за Мак-Манусом, за Габа-Дибаном за Хіларпом і Хьокфельтом, фенілгідразинова реакція; ультраструктурний метод з використанням трансмісійної електронної мікроскопії; морфометричний метод. Результати досліджень опрацьовували статистично, між окремими показниками вивчали наявність кореляційних зав’язків. За допомогою методу варіаційної-пульсометрії за Баєвським сформовано групу кролів з переважанням симпатичного тонусу (70 % тварин) – кролі-СТ, групу з переважанням парасимпатичного тонусу (11 % тварин) – кролі-ПС та групу зі зрівноваженим тонусом обох відділів автономної нервової системи (19 % тварин) – кролі-НТ. Поєднуючи гістологічні та морфометричні методи, встановлено взаємозв’язок між домінуючим тонусом автономної регуляції та морфо-функціональним станом паренхіми і строми ендокринних залоз. Це проявилося у структурі гіпофіза, де домінуючі позиції займають показники кролів-СТ. Результати морфометричних досліджень пінеалоцитів епіфіза доводять, що площа клітин у кролів-парасимпатикотоніків та нормотоніків відрізняється незначно, а максимальна різниця між площею ядер пінеалоцитів у цих групах тварин становить 1,1 мкм2. Натомість, показники кролів-НТ значно нижчі порівняно з СТ. Надниркові залози кролів-СТ відзначаються найбільшою товщиною пучкової зони за рахунок фізіологічної гіпертрофії її кортикоцитів. Суттєва різниця між групами тварин спостерігається у площі мозкової зони, яка у кролів-СТ на 6,4 мм2 більша ніж у кролів-НТ і на 6,02 мм2 порівняно з тваринами-ПС. Кролі-НТ відзначаються найбільшою площею розташування кортикостероїдів та катехоламінів у надниркових залозах. Площа кортикостероїдів у них перевищує групу-СТ на 356 мкм2, а групу-ПС – на 1090 мкм2. Площа катехоламінів в тварин-нормотоніків є на 440 мкм2 більшою ніж у СТ та на 480 мкм2 більшою ніж у ПС. Тварини-парасимпатикотоніки відзначаються товстою клубочковою зоною, яка на 154 мкм є товстішою ніж у СТ та на 122 мкм – ніж у НТ. Певне домінування цієї групи тварин спостерігається і в площі ядра. У сітчастій зоні більші показники площі клітин також відповідають тваринам-ПС. Кролі-СТ та НТ поступаються їм на 22,7мкм2 і на 46,1 мкм2, відповідно. За даними електронної мікроскопії виявлено збільшену кількість пероксисом та мітохондрій у епінефроцитах мозкової зони надниркової залози у кролів-СТ. Це вказує на більшу активність синтетичних та енергетичних процесів у цих тварин. Їм дещо поступаються нормотоніки та парасимпатикотоніки. Така ж ситуація стосується і кортикоцитів пучкової зони, де найбільша синтетична активність також спостерігається у кролів-СТ, що проявляється розширеною гранулярною ендоплазматичною сіткою та збільшеною кількістю мітохондрій. У щитоподібній залозі кролів-СТ виявлено найбільш розширені фолікули зі значною кількістю колоїду. При цьому, тироцити у кролів-СТ є найменшими, характерзуються найнижчою активністю та перебувають на стадії синтезу тиреоглобуліну. Кролі-НТ відзначаються значною площею епітелію, яка перевищує СТ на 54,95 мкм2 і ПС на 517,51 мкм2. Проте, основна маса цих фолікулів знаходиться у стані спокою. Кролі-ПС, при найменшій площі фолікулів, мають найвищі епітеліальні клітини та найбільшу площу тироцитів, яка переважає НТ та СТ на 0,07 мкм2 (P<0,05) і 1,23 мкм2, відповідно. Отримані показники та літературні джерела вказують на високу фізіологічну активність тироцитів у групі ПС. Також виявлено морфо-функціональний зв'язок між типологічними особливостями автономної регуляції та показниками росту тварин. На основі показників маси тіла встановлено, що тварини з парасимпатичним типом автономного тонусу володіють найкращим господарськокорисним потенціалом. Результати роботи впроваджено в начальну та науково-дослідну роботу морфологічних кафедр закладів вищої освіти України. На основі результатів досліджень, кролівничим господарствам рекомендовано проводити селекційну роботу з урахуванням типологічних особливостей автономного тонусу та формувати племінне поголів’я з тварин-НТ та ПС. Ключові слова: кролі, нормотоніки, парасимпатикотоніки, симпатикотоніки, гіпофіз, епіфіз, надниркова залоза, щитоподібна залоза.

Файли

Схожі дисертації