Дисертаційна робота присвячена вивченню хвороб печінки курей-несучок в умовах промислового виробництва. На основі комплексу клінічних, гематологічних, біохімічних, патолого-морфологічних та зоотехнічних досліджень встановлено вікову динаміку розвитку патології печінки у курей-несучок та обґрунтовано ефективність застосування з лікувально-профілактичною метою гепатопротекторів «Геп-А-Стрес» та «Гепасан-ВС». Вивчено динаміку рівня ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) та жовчних кислот у сироватці крові здорових та хворих на гепатоз курей-несучок упродовж продуктивного періоду.
Для своєчасного виявлення хвороб печінки проведено диспансеризацію курей-несучок кросу «Ломан Браун» першої (166 днів), другої (300 днів) та третьої (530 днів) фази продуктивного періоду. За результатами біохімічного аналізу сироватки крові дослідних груп встановлено гіперпротеїнемію, гіпокальціємію, гіпофосфатемію, гіперурикемію, підвищення активності лужної фосфатази (ЛФ), аланінамінотрансферази (АлАТ) та аспартатамінотрансферази (АсАТ) та зниження концентрації сечовини.
Проведено патолого-морфологічне дослідження печінки і встановлено дискомплексацію балкової структури органу та наявність дрібнокрапельних та крупнокрапельних жирових вакуолей у гепатоцитах (300 і 530 днів).
У хворих на гепатоз курей-несучок віком 166, 300 та 530 днів встановлено підвищення вмісту загального протеїну (P<0,001, P<0,01), активності АлАТ (P<0,01, P<0,001), АсАТ (P<0,001) та ЛФ (P<0,001), рівня сечової кислоти, вмісту загального холестеролу (P<0,001) та зниження сечовини. Показники ліпідограми (загальний холестерол, трицилгліцероли, ЛПВЩ, ЛПНЩ, ЛПДНЩ) та концентрація жовчних кислот у хворих на гепатоз курей-несучок були вищими (P<0,001) відносно показників клінічно здорової птиці у віці 224 та 300 днів.
Науково обґрунтовано та експериментально підтверджено доцільність застосування гепатопротекторів «Геп-А-Стрес» та «Гепасан-ВС» протягом 10 діб у дозі 1 мл на 1 л питної води для лікування (птиця віком 300 днів) та профілактики (птиця 224 дні) гепатозу в курей-несучок.
Результати досліджень терапевтичної ефективності застосування гепатопротекторів «Геп-А-Стрес» та «Гепасан-ВС» у віці 300 днів вказують на позитивний вплив дослідних препаратів на морфо-функціональний стан печінки (встановлено зниження вмісту загального протеїну (P<0,001) та підвищення альбумінової фракції (P<0,001), зниження активності АлАТ та АсАТ (P<0,001), вмісту сечової кислоти, загального холестеролу (P<0,001) та підвищення сечовини до норми) та показники збереженості й продуктивності птиці через 30 діб досліду.
Застосування гепатопротекторів відновлює структуру печінки, обмежує розвиток дистрофічних процесів у гепатоцитах курей-несучок, хворих на гепатоз, та проявляє позитивний вплив, на це вказує відсутність виражених запальних і деструктивних змін гепатоцитів.
Про профілактичну ефективність гепатопротекторів «Геп-А-Стрес» та «Гепасан-ВС» за гепатозу курей-несучок віком 224 дні вказують позитивні зміни специфічних за патології печінки показників біохімічного аналізу сироватки крові й покращення показників збереженості та продуктивності поголів'я птиці.
Встановлено профілактичний ефект на 30 добу після застосування гепатопротекторів, на що вказує збільшення рівня альбумінів (P<0,001; P<0,05), сечовини (P<0,01; P<0,05) та зниження вмісту загального протеїну (P<0,001; P<0,01), гепатоспецифічних ензимів АлАТ (P<0,01; P<0,001) і АсАТ (P<0,001; P<0,01), сечової кислоти (P<0,01), вмісту загального холестеролу (P<0,001), концентрації триацилгліцеролів (P<0,05; P<0,001), ЛПВЩ (P<0,001), ЛПНЩ (P<0,001), ЛПДНЩ (P<0,001) та жовчних кислот (P<0,001) у сироватці крові дослідних груп.
Таким чином, проведені дослідження вказують на те, що за гепатозу курей-несучок спостерігається порушення протеїнсинтезувальної функції печінки, підвищується активність ензимів та порушується обмін ліпідів. При застосуванні гепатопротекторів «Геп-А-Стрес» та «Гепасан-ВС» з лікувально-профілактичною метою встановлено нормалізацію метаболічних процесів в організмі курей-несучок та позитивний вплив препаратів на морфо-функціональні процеси в печінці. Варто відзначити ліпотропну дію гепатопротекторів, на що вказують зміни ліпідограми курей-несучок віком 224 дні та відсутність виражених дистрофічних змін і наявності жирових вакуолей при патолого-морфологічному дослідженні після лікування курей-несучок віком 300 днів. Ключові слова: кури-несучки, печінка, гепатоз, лікування, профілактика, обмін речовин, гепатопротектор.
