У дисертації подано результати теоретичного дослідження проблеми підготовки майбутніх учителів початкової школи до діяльності в умовах інклюзивної освіти на основі вивчення досвіду Чехії.
У першому розділі проведено огляд основних законів, що регулюють процес впровадження інклюзивної освіти в світі та в Україні. Здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до визначення сутності основних понять проблеми дослідження, таких як «інклюзивна освіта», «інклюзивне навчання», «діти з особливими освітніми потребами». Розкрито сутність тотожних та протилежних термінологічних понять: «інклюзія», «інтеграція», «сегрегація», «ексклюзія».
У другому розділі дослідження відслідковано генезис становлення й розвитку інклюзивної освіти в Чехії, якій, як і іншим країнам, знадобився значний проміжок часу для усвідомлення того, що діти з особливими потребами, у силу особливостей свого психічного та (або) фізичного стану, є рівними у правах і свободах з іншими дітьми, які не мають психофізичних вад. З’ясовано, що в Чехії до 1989 року люди з обмеженими можливостями не були включені до загальноосвітніх закладів ‒ переважав сегрегаційний підхід. Головною особливістю була виняткова концентрація дітей, школярів та студентів у спеціальних школах, спрямованих на різні види інвалідності. Зараз Чехія представляє модель «багатьох шляхів» - безліч концепцій, які об’єднують елементи масової і спеціальної освіти.
Проаналізовано державну політику Чеської Республіки в галузі освіти та відзначено, що Чехія активно бере участь у створенні європейського простору вищої освіти, зберігаючи при цьому культурні і наукові традиції національної освітньої системи та особливості підготовки вчителів. Державна політика Чеської Республіки в галузі освіти охоплює всю проблематику освіти: спільні цілі виховання і освіти, головні стратегічні напрями і принципи освітньої політики, принципи управління і фінансування цієї галузі, міжнародне співробітництво в освіті, перспективи дошкільної, базової, середньої та вищої освіти, розвиток подальшої професійної освіти дорослих та їх перекваліфікація тощо. На першому місці серед цілей, яким служить система освіти Чехії, є рівний доступ до освіти для всіх категорій дітей, в тому числі дітей з особливими потребами. Зокрема законодавчо визначено п’ять рівнів механізмів підтримки для учнів із особливими освітніми потребами, забезпечено досить широке надання консультаційних послуг у школах та закладах шкільних консультувань.
У третьому розділі досліджено та проаналізовано підготовку вчителів початкової школи до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти в українських педагогічних вишах. Зокрема відзначено, що сучасна вища освіта здійснює підготовку компетентного конкурентоспроможного фахівця в галузі інклюзивної та спеціальної освіти, здатного здійснити діагностичну, корекційно-освітню, консультативну, дослідницьку, просвітницьку діяльність в закладах системи освіти, охорони здоров’я і соціального захисту. Та все ж педагогічні заклади вищої освіти ще недостатньо володіють технологіями підготовки вчителів масової школи до роботи в умовах інклюзивної освіти, адже забезпечують якісну підготовку педагогів у межах лише окремих нозологій. На методичному рівні майбутні вчителі залишаються недостатньо підготовленими до роботи в умовах інклюзії. Зокрема немає досвіду професійного співробітництва з різнопрофільними фахівцями в умовах освітнього інклюзивного середовища, не сформовано вміння управляти одночасно навчально-виховним процесом дітей із різними порушеннями.
На основі проведеного порівняльного аналізу та моделювання сформовано рекомендації щодо можливих шляхів модернізації української національної системи професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, врахування яких сприятиме посиленню мотивації та зацікавленості студентів до навчання; підвищенню рівня їх професійних знань, умінь та навичок; розвитку критичного мислення та саморефлексії; формуванню позитивного ставлення до роботи в інклюзивному класі.
Узагальнення результатів порівняльно-педагогічного дослідження професійної підготовки майбутніх учителів початкової освіти в Чеській Республіці дало підстави дійти загальних висновків і рекомендувати окремі напрями використання чеського досвіду підготовки майбутніх учителів початкової школи в Україні.
