У дисертаційному дослідженні вперше було структурно досліджено проблему професійної компетентності психолога (спеціального, клінічного) на основі аксіологічного, гуманістичного, акмеологічного, гносеологічного, контекстного, системного, інтегративного, рефлексивно-діяльнісного, діяльнісного, особистісно-орієнтованого підходів; розроблено теоретичні та методологічні основи професійної компетентності психолога (спеціального, клінічного) як єдиного явища у навчально-виховному процесі вищої освіти: різносторонньо було розглянуто значення компетентності, на основі чого були виділені компоненти; педагогічні умови, критерії та рівні сформованості компонентів професійної компетентності психолога (спеціального, клінічного), виділено та охарактеризовано складові розглянутого феномену та зроблено опис їх взаємовпливу; розроблено та обґрунтовано методику самого дослідження та стану сформованих компонентів професійної компетентності психолога (спеціального, клінічного), були визначені й охарактеризовані рівні та показники професійної компетентності; встановлено сутність технологій професійної підготовки психологів у закладі вищої освіти. Зроблено детальний теоретичний аналіз поняття «компетенцiя» й «компетентнiсть» та ґрунтовно описано взаємозв’язок мiж поняттями й обґрунтовано їх розмежування. Теоретично обґрунтовано поняття «підхід» та «професійна компетентність». Проаналізовано психолого-педагогічну літературу дозволило зробити припущення про те, що компетентність це комплекс знань, вмінь і навичок, що обумовлює результат роботи, взаємопоєднання теоретичної та практичної підготовки студентів та знань із професійними та індивідуальними якостями, на підґрунті чого утворюється творчий потенціал психолога (спеціального, клінічного) та будується його професійна діяльність. Висвітлено концепції професійної компетентності психолога (спеціального, клінічного). Встановлено підходи до професійної компетентності психолога (спеціального, клінічного).
Ґрунтовним узагальненням підходів були принципи професійної компетентності психолога (спеціального, клінічного).
Визначено компоненти, що формують певне оточення, в умовах якого в процесі підготовки у студентів з’являється нова професійно значуща якість яка визначає важливість глибинного вивчення такого феномена як професійна компетентність. Проаналізовані психолого-педагогічні джерела дозволили зробити висновок про те, що професійна компетентність – це комплекс знань, умінь та навичок, що визначає результат роботи, поєднання практичної та теоретичної підготовки студентів, а також знань із професійно-особистісних якостей, в основі яких формується креативний потенціал, співробітництво, ініціативність, вміння працювати в групі, оцінювати, комунікативні здатності, уміння вчитися, глибоко аналізувати, підбирати та вибудовувати його діяльність.
Виділено компоненти професійної компетентності психолога (спеціального, клінічного): мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний. Дані комплексні компоненти є взаємозв’язані, залежні та доповнивши один одного. Відповідно до кожного компонента, врахувавши специфіку діяльності психолога (спеціального, клінічного), визначено рівні та критерії їх сформованості: мотиваційний; когнітивний; діяльнісний; рефлексивний.
На підставі визначених показників, критеріїв та шляхом підбору форм та методів діагностування виділено чотири рівні сформованості визначених компонентів: високий, достатній, середній та низький.
Аналіз впровадження сучасних технологій у підготовці психолога (спеціального, клінічного) виділив такі напрямки: багатогранну взаємодію різних педагогічних систем і технологій навчання, застосування на практиці нових форм і нероздільних педагогічних систем, що гарантують ефективність педагогічного процесу.
Продемонстровані аспекти забезпечують скерованість нашого дослідження до створення й реалізації інноваційної функціональної системи професійної компетентності психолога (спеціального, клінічного) в якості конкурентних фахівців із іншими багатогранними цінностями, а також дозволити її втілення в якості комплексного алгоритму та складових програми реалізації.
Науково схарактеризовано, розроблено та експериментально перевірено наскрізну програму професійної компетентності психолога. Рекомендована наскрізна програма професійної компетентності психолога (спеціального, клінічного) прогнозує системний підхід до арсеналу сучасного психолога (спеціального, клінічного), що є обов’язковою структурою актуальних нових знань, практичних вмінь та навичок професійної діяльності.
