Дисертація є історико-педагогічним дослідженням з проблеми виховання, у якому вперше у вітчизняній педагогічній науці комплексно досліджено теоретичні засади та практику реалізації змісту виховання ціннісних ставлень у школярів в Японії (друга половина XX ст. – початок XXI ст.). Вивчення стану розробки проблеми виховання ціннісних ставлень у японських школярів дозволяє стверджувати про недостатнє розкриття українськими науковцями проблеми як системного явища. Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять положення теорії цінностей, положення психології про формування особистості засобом ставлень, положення соціології і культурології, положення методології порівняльної педагогіки. Проаналізовано основні поняття дослідження: «цінності», «ціннісні ставлення», уточнено сутність понять «виховання ціннісних ставлень», «зміст виховання». Встановлено, що оформленню проблеми виховання ціннісних ставлень у педагогіці передувала полеміка європейських філософів щодо феномена цінностей як продукта культури. Суттєвий вплив на трансформацію теорії цінностей у перспективі взаємин справив людиноцентристський розвиток наук. Поза суперечливими реаліями, які супроводжували все ХХ ст., педагогіка цього періоду набуває ознак рефлективності, закладаються підвалини для цілісного осмислення освітніх явищ. Встановлено, що оформленню проблеми виховання ціннісних ставлень у педагогіці передувала полеміка європейських філософів щодо феномена цінностей як продукта культури. Суттєвий вплив на трансформацію теорії цінностей у перспективі взаємин справив людиноцентристський розвиток наук. Поза суперечливими реаліями, які супроводжували все ХХ ст., педагогіка цього періоду набуває ознак рефлективності, закладаються підвалини для цілісного осмислення освітніх явищ. Людиноцентрований контекст розвитку наук, транснаціональні процеси, розширення локальних меж, зокрема під впливом східноазіатських культур, позначаються на освітній полеміці, центральними поняттями в якій стають «цінності», «суб’єкт – суб’єктний зв'язок», «фасилітація», «діалог культур». З цього фундаменту у відносно різний час зрушила уся глобальна педагогіка зі спільними проблемами і базовими цінностями. З’ясовано, що cучасна система шкільної освіти і виховання в Японії є прозорою з погляду трансляції усіх складників виховання (законодавчий, змістовий, методичний). Зміст шкільного виховання характеризується сталою, системно-ціннісною, компетентнісною основою. Особливостями реалізації змісту шкільного виховання в Японії є його уніфікація, диференціація на різні рівні шкільної освіти, обов’язковий курс «Морального виховання» . Проаналізовано серію підручників з морального виховання, рекомендованих MEXT (Міністерство освіти, культури, спорту, науки і технологій Японії). Констатовано наповненість текстів життєвими орієнтирами (законослухняність, спільне добро, шкільний дух і патріотизм, здоров’язбереження, природозбереження, повага до життя, підкреслення цінності традицій, історії і культури своєї нації, повага до інших народів), закладених у чинному змісті шкільного виховання. Висвітлено шляхи виховання ціннісних ставлень у японських школярів, схарактеризовано методи виховання, прийоми, форми виховної роботи. З’ясовано межі контролю школи за учнівською зайнятістю, функцію партнерства школа – батьки – громада. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що у ньому вперше у вітчизняній педагогічній науці комплексно досліджено проблему організації і реалізації змісту шкільного виховання в Японії; уточнено сутність поняття «виховання ціннісних ставлень»; у зіставленні викладено засади шкільної освіти і виховання в Україні і Японії, схему реалізації змісту виховання; виявлено своєрідність японської моделі виховання ціннісних ставлень у школярів, шляхи реалізації змісту виховання школярів; окреслено рекомендації щодо творчого застосування досвіду виховання японських школярів в українських закладах загальної середньої освіти. Подальшого розвитку набуло положення щодо шкільного виховання в Японії як системи; до наукового обігу уведено автентичні та нові англомовні наукові джерела, які розкривають специфіку виховання, соціально-педагогічні проблеми японських школярів. Практичне значення дисертаційної роботи полягає у висвітленні положень і сформульованих на їх основі висновків, які можуть бути додатковими і актуальними для дисертацій зі схожою тематикою. Матеріали дослідження можуть використовуватись вчителями в закладах загальної середньої освіти з метою покращення організації виховання, створення позитивного шкільного клімату і ефективних умов для самореалізації школярів, налагодження партнерства між школою, батьками і громадою; матеріали дослідження можуть бути корисними у підготовці лекцій з порівняльної педагогіки у ЗВО, на засіданнях методичних об’єднань, курсах підвищення кваліфікації вчителів тощо.
