У дисертації досліджено проблему виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім’єю молодшого школяра.
На підставі огляду психолого-педагогічної наукової літератури та аналізу проблеми взаємодії школи та сім’ї у вітчизняних і зарубіжних дослідженнях визначено, що взаємодія вчителя й батьків важлива на всіх етапах навчання дитини, однак особливого значення вона набуває в початковій школі. З’ясовано, що проблема взаємодії школи та сім’ї завжди привертала увагу дослідників та є актуальною для наукового дискурсу сьогодні.
З’ясовано зміст базових понять дослідження «виховання майбутніх учителів початкової школи», «відповідальне ставлення», «взаємодія учителя початкової школи з сім’єю молодшого школяра»; визначено ключове поняття дослідження «виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім’єю молодшого школяра» як ціннісно спрямований системоутворювальний процес формування професійно значущої якості, що виявляється в усвідомленні ролі і значення власної поведінки, суджень, педагогічної діяльності через призму відповідального ставлення до взаємодії із сім’єю молодшого школяра.
Теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено структурно-логічну модель системи виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім’єю молодшого школяра, упровадження якої спрямоване на підвищення рівня сформованості у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім’єю молодшого школяра за виокремленими компонентами: мотиваційним (включає спонукальні чинники, спрямовані на розвиток ціннісно-мотиваційної сфери особистості майбутнього вчителя початкової школи, професійну спрямованість на успішне здійснення освітньої роботи, внутрішню мотивацію щодо організації спільної виховної роботи з сім’єю молодшого школяра, умотивованість до відповідальної поведінки та саморозвитку); когнітивним (передбачає системну інтелектуальну наповненість психолого-педагогічних, науково-методичних знань здобувачів вищої освіти щодо важливості взаємодії школи та сім’ї, формування у майбутніх учителів відповідального ставлення до взаємодії з сім’єю молодшого школяра); діяльнісним (уміщує форми, методи та засоби роботи, які допоможуть у теоретичній і практичній спроможності майбутнього вчителя початкової школи відповідально ставитися до взаємодії з сім’єю молодшого школяра); рефлексивним (відображає показники сформованості відповідального ставлення у майбутніх учителів початкової школи до взаємодії з сім’єю молодшого школяра, передбачає їх оцінювання та самооцінювання).
Виокремлено критерії сформованості в майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім’єю молодшого школяра та їх показники: ціннісно-мотиваційний (мотиваційно-ціннісні орієнтації особистості; умотивованість до відповідальної поведінки та саморозвитку; прагнення до творчої та професійної самореалізації й самовдосконалення); знаннєво-креативний (системна інтелектуальна наповненість фахових знань про зміст, мету, специфіку, функції та форми взаємодії школи та сім’ї; розвиненість у майбутніх учителів професійно-педагогічного, креативного мислення, свідомості, відповідального ставлення до взаємодії з сім’єю молодшого школяра); комунікативно-діяльнісний (застосування здобутих знань на практиці; реалізація організаторських та виховних здібностей майбутніх учителів початкової школи в процесі педагогічної практики; здатність майбутніх учителів до взаємодії з сім’єю молодшого школяра); аналітико-оцінний (самооцінювання здатності до взаємодії з сім’єю молодшого школяра, контроль процесу її досягнення; самоаналіз професійної діяльності; прогнозування шляхів та засобів підвищення виховної роботи в означеному напрямі).
Доведено, що динаміка сформованості в майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім’єю молодшого школяра виявлятиметься у трансформації рівнів (від репродуктивного до творчого). Із метою більш чіткого простеження позитивної динаміки рівнів сформованості досліджуваного явища в майбутніх учителів початкової школи розроблено їх змістові характеристики за визначеними критеріями й показниками.
Експериментально підтверджено, що розроблена структурно-логічна модель системи виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім’єю молодшого школяра сприяє підвищенню рівня сформованості в майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім’єю молодшого школяра.
Практична значущість дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні апробованої та експериментально перевіреної структурно-логічної моделі системи виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім’єю молодшого школяра та в упровадженні в освітній процес педагогічного закладу вищої освіти спецкурсу «Методика організації спільної виховної роботи з сім’єю молодшого школяра».
