ДУБЯГА Я. І. Емоційний інтелект як чинник професійної самореалізації фахівців державної служби зайнятості

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0821U100989

Здобувач

Спеціальність

  • 053 - Соціальні та поведінкові науки. Психологія

11-05-2021

Спеціалізована вчена рада

ДФ 26.891.008

Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України

Анотація

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та емпіричне вивчення важливої наукової проблеми емоційного інтелекту як чинника професійної самореалізації фахівців державної служби зайнятості. З урахуванням підходів, які існують в соціальній, організаційній та економічній психології, аналізу зарубіжної та вітчизняної літератури, у дисертації визначено, насамперед, теоретико-методологічні засади дослідження проблеми емоційного інтелекту та професійної самореалізації фахівців державної служби зайнятості. Розкрито сутність емоційного інтелекту як багатогранного психологічного феномену, який є сукупністю емоційно-інтелектуальних здібностей, що забезпечують розуміння емоційної інформації (як власної так і інших людей), управління власними емоційними переживаннями (саморегуляція) та здійснення конструктивного впливу на емоційний стан інших людей. Систематизовано передумови формування та розвитку емоційного інтелекту особистості, серед яких виокремлено: біологічні, вікові, соціальні та професійно-формувальні. Розглянуто структуру емоційного інтелекту: як співвідношення когнітивного, емоційного та поведінкового компонентів; в залежності від вектору спрямованості та ієрархічності розвитку здібностей; за локальністю відображення; у відповідності до характерологічних особливостей особистості. Визначено, що основними складовими емоційного інтелекту виступають здібності до розуміння власних емоцій та емоцій інших людей, а також вміння управляти власними емоціями та здійснювати вплив на емоції інших людей. Виділено основні функції емоційного інтелекту: регулятивну, завдяки якій відбувається регуляція емоційної та поведінкової активності; адаптивну, яка проявляється в активізації адаптаційного потенціалу особистості; стресозахисну, яка сприяє запобіганню та подоланню стресу. Розкрито сутність та особливості професійної самореалізації особистості, як індивідуального, циклічного, динамічного та безупинного процесу реалізації особистісного потенціалу людини в професійній діяльності. Виявлено, що здебільшого професійна самореалізація особистості розглядається як процес особистісно-професійного розвитку та передбачає проходження певних етапів. Наукова новизна та теоретичне значення роботи полягає в тому, що вперше: визначено рівень емоційного інтелекту фахівців ДСЗ та проаналізовано його соціально-демографічні та професійні особливості; визначено рівень та проаналізовано соціально-демографічні та професійні особливості професійної самореалізації фахівців ДСЗ; проаналізовано особливості взаємозв’язку емоційного інтелекту та компонентів професійної самореалізації фахівців ДСЗ; визначено роль емоційного інтелекту у професійній самореалізації фахівців ДСЗ; розроблено та апробовано тренінгову програму розвитку емоційного інтелекту для підвищення рівня професійної самореалізації фахівців ДСЗ; уточнено зміст та структуру професійної самореалізації фахівців ДСЗ; розширено характеристику професійної діяльності фахівців ДСЗУ; поглиблено уявлення про особливості міжособистісної взаємодії «фахівець-клієнт» у контексті професійної діяльності фахівців ДСЗ. Практичне значення результатів дослідження полягає у розробці та впровадженні тренінгової програми розвитку емоційного інтелекту фахівців державної служби зайнятості для підвищення їх професійної самореалізації, яка сприяє підвищенню рівня емоційної обізнаності фахівців, розвитку здібностей до розуміння та усвідомлення емоційної інформації (власної та інших людей); розвитку вмінь щодо управління власними емоційними станами (емоційної саморегуляції); оволодінню системою знань та вмінь щодо конструктивного впливу на емоційний стан інших людей (конструктивної взаємодії з клієнтами служби зайнятості). Матеріали дослідження можуть бути використані: а) при організації професійного навчання фахівців ДСЗ; б) у розробці індивідуальних програм особистісно-професійного розвитку фахівців ДСЗ в районних філіях та відділеннях служби зайнятості; в) при підготовці психологів до роботи з фахівцями ДСЗ, спрямованої на підвищення їх професійності; г) у навчальних дисциплінах «Організаційна психологія», «Психологія праці» тощо.

Файли

Схожі дисертації