Дзундза Р. М. Особистість українського хорового диригента кінця ХІХ – початку XXI століть в контексті проблем ідентичності.

Актуальність дослідження зумовлена недооцінкою ролі диригента в українському суспільстві впродовж другої половини ХІХ ‒ початку XXI століть. Концепт ідентичності, актуалізований у дослідженнях філософів, соціологів, політологів, культурологів, ще не знайшов свого ґрунтовного висвітлення в науковому дискурсі мистецтвознавства.На основі масиву наукової літератури та джерел було сформовано мету дисертації, що полягала у комплексному розкритті особливостей культурної, національної, професійної ідентичностей та самоідентичності українського хорового диригента, як особистісного культуротворчого феномена, механізми якого значною мірою розкривають глибинні закони самоідентифікації українського митця. Відповідно об’єктом дослідження є українська хорова культура кінця ХІХ – початку XXI століть, а предметом – особистість українського хорового диригента означеного періоду в контексті проблем ідентичності.