У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-теоретичного завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретичних засад становлення й розвитку механізмів забезпечення інформаційної безпеки держави в системі публічного врядування України в умовах формування глобального інформаційного суспільства та формування пропозицій щодо їх вдосконалення.
Встановлено, що процеси глобалізації та становлення глобального інформаційного суспільства підіймають на принципово новий щабель проблематику забезпечення інформаційної безпеки людині, громаді, державі, суспільству як на національному так і на світовому рівнях. Запропоновано класифікацію основних загроз, що існують в інформаційному просторі та представлено модель "дерева загроз" глобального інформаційного простору.
Доведено, що в інформаційному суспільстві та глобальному інформаційному просторі оперування інформаційними потоками, вся сукупність інформаційно-комунікаційних відносин і системи їх регулювання відіграють системотворчу роль життєдіяльності людських спільнот та здійснюють вирішальний вплив на стан і динаміку політичної, соціально-економічної, військово-оборонної, духовно-культурної та інших складових суспільно-політичного буття людини, всю систему органів публічного врядування країни. В кожній з названих сфер важливу роль відіграє інформаційна безпека, яка все більше виходить на передній план загальної національної безпеки і ця тенденція надалі тільки зростатиме.
Запропоновано авторське інтегративне визначення поняття "інформаційна безпека" як певного сталого стану соціуму, за якого забезпечується надійний та максимально можливий захист інформаційних потреб та інтересів особистості, територіальних громад, суспільства і держави, всієї інфраструктури національного інформаційного просторі від шкідливого впливу стихійних та рукотворних загроз особливого інформаційно-комунікаційного типу, спрямованих на підрив легітимності органів публічного врядування й дестабілізацію суспільно-політичного державного ладу, деформацію суспільно-владних відносин, посилення соціально-політичної та психологічної напруги в суспільстві, гальмування соціального прогресу та цивілізаційного розвитку держави.
Розкрито, що інформаційна безпека в глобалізованому інформаційному суспільстві займає одну з ключових ролей у подальшому цивілізаційному розвитку людства, оскільки проблематика інформаційної безпеки сучасності означає не тільки і не стільки технічні та технологічні заходи щодо захисту інформаційних систем та мереж, виявлення та знешкодження різноманітних інформаційних загроз, скільки захист національного інформаційного суверенітету держави, інформаційних інтересів суспільства і людини, забезпечення функціонуючих в інформаційному просторі соціально-політичних, духовно-культурних, морально-етичних та інших інтересів громадян, стабільності державного ладу та політичного устрою країни. Обґрунтовано, що з точки зору забезпечення інформаційної безпеки особистості, суспільства та держави є важливим формування відповідної інформаційної, інформаційно-комунікаційної та інформаційно-світоглядної системи освіти громадян, формування сучасної інформаційної культури суспільства в цілому.
Доведено, що однією з ключових характеристик глобального інформаційного простору є поступове переміщення в інформаційне середовище більшості геополітичних процесів та відносин між державами, народами чи окремими інституціями й людьми. Інформація та інформаційні технології все більше перетворюються на головну зброю у міждержавному протиборстві, що спричинило появу й надзвичайно швидкий розвиток такого суспільно-політичного феномену як інформаційні війни, що являють собою якісно нову радикальну форму геополітичних і внутрішньополітичних конфліктів латентного й асиметричного характеру, універсальний засіб безкровного забезпечення інтересів суб'єктів ведення інформаційної війни, де основною зброєю виступає інформація, інтернет-мережа та канали масової комунікації, цілеспрямовані на бажану зміну суспільної свідомості, базових цінностей і політичних орієнтації громадян, політичної еліти та вищих керівних кадрів держави-суб'єкта задля її інформаційного поневолення.
Встановлено ключові проблеми інформаційної безпеки України, що роблять нашу державу вразливою в інформаційній війні та доволі активно використовуються у інформаційній війні проти нашої держави Російською Федерацією.
Запропоновано модель взаємозв'язку національних інтересів та державної політики захисту інформаційного суверенітету України, згідно якої виокремлюються три основні напрямки державної політики захисту інформаційного суверенітету нашої держави, які відповідають трьом групам національних інтересів України в інформаційному просторі.
