Острога М. М. Підготовка майбутніх бакалаврів середньої освіти до використання цифрових технологій у профорієнтаційній діяльності.

Дисертаційне дослідження присвячене вирішенню проблеми підготовки майбутніх бакалаврів середньої освіти до використання цифрових технологій у профорієнтаційній діяльності. За результатами аналізу стану розробленості проблеми дослідження встановлено, що сьогодні професійна орієнтація сприймається як цілеспрямована соціально-психологічна й педагогічна діяльність, що спрямована на підготовку молодого покоління до свідомого й обґрунтованого вибору професії з урахуванням особистих нахилів, інтересів, здібностей, а також суспільних потреб у певних професіях. Найбільш успішним для професійного самовизначення учнів є період, коли відбувається формування стійкого професійного інтересу, усвідомленого професійного наміру, тобто 5-9 класи ЗЗСО, що обумовлює вже на рівні бакалаврату забезпечити формування відповідних умінь майбутніх учителів здійснювати профорієнтаційну діяльність. Встановлено, що цифрові технології (ЦТ) впливають на форму, рівень і якість проведення профорієнтаційних заходів. При цьому завдяки ЦТ підвищується поінформованість учнів про професії та уможливлюється усвідомлений професійний вибір на основі професійних уподобань і схильностей. Проведено експертну оцінку педагогічних умов підготовки вчителів до використання ЦТ у профорієнтаційній діяльності. За результатами кореляційного аналізу обґрунтовано вибір трьох найбільш ефективних на думку експертів: посилення мотивації опановувати хмарні сервіси та SMM-технології; розширення змісту психолого-педагогічної підготовки питаннями профорієнтаційної діагностики; використання змішаного навчання для розвитку навичок професійної е-комунікації. Описано модель підготовки майбутніх бакалаврів середньої освіти до використання ЦТ у профорієнтаційній діяльності, яка має своїм результатом позитивну динаміку рівнів готовності (інтуїтивний, репродуктивний, продуктивний і творчий) і яка ґрунтується на низці методологічних підходів (системний, аксіологічний, професійно-особистісний, праксеологічний і візуально-цифровий), враховує сукупність загальнодидактичних та специфічних принципів цифровізації освітнього простору та професійної підготовки вчителя до діяльності у цифровому освітньому просторі; вимагає дотримання педагогічних умов при модернізації змісту професійної підготовки у частині психолого-педагогічних, інформатичних і варіативних дисциплін. За результатами структурно-логічного аналізу категорії «готовність майбутніх бакалаврів середньої освіти до використання ЦТ у профорієнтаційній діяльності» обґрунтовано критерії і показники такої готовності за кожним із її компонентів: потребовий (показник – мотивація використовувати ЦТ у профорієнтаційній діяльності); знаннєвий (показник – знання про цифрові інструменти і психодіагностичні методики); процесуальний (показник – уміння конструювати профорієнтаційний простір); особистісний (здатність до саморозвитку). Розроблена система критеріїв і показників готовності майбутніх бакалаврів середньої освіти до використання ЦТ у профорієнтаційній діяльності дозволяє оцінити її рівні: інтуїтивний (низький); репродуктивний (середній); продуктивний (високий); творчий (найвищий). Описано експериментальну частину дослідження, яка пройшла у чотири етапи.