У дисертаційній роботі розкрито теоретичні засади та науково-методичні підходи до вдосконалення системи управління корпоративною соціальною відповідальністю (КСВ) на промисловому підприємстві та запропоновано конкретні шляхи її використання для підвищення конкурентоспроможності підприємства.
У першому розділі дисертаційної роботи систематизовано науковий досвід КСВ, проведено дослідження історичного становлення та основних напрямів розвитку КСВ. Встановлено, що розвиток концепції КСВ налічує певні важливі академічні та практичні віхи, при цьому формування методичних засад КСВ спряло розвитку впровадження концепції у практику підприємств і навпаки, впровадження КСВ сприяло збільшенню наукового інтересу до цього питання та формуванню нових концепції, про що свідчить проведений аналіз історії формування концепції КСВ. У розділі шляхом лонгіт’юдного контент-аналізу визначено основні показники оцінки конкурентоспроможності підприємства, за якими можна оцінити вплив КСВ на конкурентоспроможність підприємства.
У другому розділі роботи розглянуто взаємодію принципів Глобального договору ООН та цілей сталого розвитку, доведено, що дотримання принципам КСВ сприяє посиленню конкурентоспроможності держави на світовому рівні. Для оцінки впливу застосування концепції КСВ на конкурентоспроможність підприємства в умовах економіки України автором відібрано 24 компанії – активних членів UNGC та/або CSR Ukraine. Проведений аналіз показав, що після застосування концепції КСВ згадані компанії суттєво покращили свою конкурентоспроможність у порівнянні з іншими підприємствами відповідних галузей.
У третьому розділі запропоновано ієрархічний підхід щодо визначення найбільш ефективної моделі КСВ для країн з перехідною економікою. У якості теоретико-методичної бази використано метод аналізу ієрархій. Доведено, що в умовах країн з перехідною економікою найбільш ефективним підходом до реалізації КСВ є модель TBL завдяки високому позитивному впливу на економічні, етичні, політичні, соціальні та екологічні сфери діяльності підприємства. Запропоновано матрицю визначення ефективного сценарію впровадження концепції КСВ в залежності від ступеню розвитку підприємства, запропоновано три базових сценарії: сценарій виживання, сценарій стабілізації та сценарій розвитку. За допомогою використання методичних засад управління бізнес-процесами запропоновано моделі впровадження КСВ в залежності від ступеню розвитку підприємства, автором запропоновано чіткий порядок дій та описано основні інформаційні потоки у процесі практичної реалізації концепції КСВ.
Наукова новизна проведеного дослідження полягає в розвитку теоретичних положень та розробці науково обґрунтованих рекомендацій щодо управління корпоративною соціальною відповідальністю на підприємстві.
Дістала подальшого розвитку періодизація розвитку методології та інструментального апарату КСВ, що на відміну від існуючих підходів розподіляє теоретичні та практичні якісні зміни у феномені КСВ та дозволяє та прогнозувати подальший розвиток наукового напрямку як у теоретичному напряму, так і у практичному застосуванні.
Розроблено теоретико-методичні підходи до динамічного оцінювання конкурентоспроможності підприємства при застосуванні КСВ, що на відміну від існуючих підходів полягає у порівнянні темпів зміни конкурентоспроможності підприємств до та після офіційного прийняття до використання концепції КСВ з середньогалузевими показниками;
Дістало подальшого розвитку обґрунтування набору показників оцінки конкурентоспроможності підприємства, яке на відміну від існуючих підходів проведено з використанням лонгіт’юдного контент-аналізу наукометричних баз Scopus та Web of Science, що збільшує достовірність та обґрунтованість оцінки конкурентоспроможності підприємства;
Розроблено теоретико методичні засади вибору найбільш ефективної моделі КСВ відповідно до рівня розвитку економіки країни, що на відміну від існуючих підходів побудовано на базі методу аналізу ієрархій та дозволяє обрати модель КСВ для країн з перехідною економікою;
Запропоновано систематизацію взаємозв’язків сфер застосування КСВ, цілей Глобального договору та принципів сталого розвитку, яка на відміну від існуючих розглядає принципи сталого розвитку як на рівні підприємства (ендогенний рівень, прямий вплив на підприємство), так і поза організацією (екзогенний рівень, непрямий вплив на підприємство), що дозволяє спростити впровадження стратегії сталого розвитку та підвищити її ефективність.
Розроблено методичний підхід до впровадження принципів КСВ на підприємстві на рівні бізнес-процесів, що на відміну від існуючих розробок
передбачає попереднє визначення сценарію впровадження КСВ за допомогою матричного методу визначення стадії розвитку підприємства та дозволяє залежно від обраного сценарію сформувати портфель ініціатив з реалізації різних завдань КСВ.
Ключові слова: корпоративна соціальна відповідальність, конкурентоспроможність, стейкхолдери, сталий розвиток, Глобальний договір ООН, стратегія, менеджмент.