Дисертаційна робота присвячена актуальній темі, оскільки з часу відновлення незалежності України посилився інтерес до вивчення мікроісторії, зокрема культурно-просвітницького та молодіжного рухів 1920–1930-х рр. Протягом цього періоду відновлено не лише стару, а й створено нову мережу культурно-просвітницьких і молодіжних організацій: «Просвіта», «Товариство ім. М. Качковського», «Рідна школа», «Союз українок», «Сокіл», «Січ», «Пласт», «Луг», «Каменярі», «Орли – КАУМ». Саме ці товариства зуміли об’єднати в собі національно свідому частину українського суспільства, яке за два десятиліття викристалізувалося в реальну потугу, що впливала на розвиток української освіти, культури, фізичного виховання і навіть певною мірою на формування політичної думки в Східній Галичині. Проаналізовано діяльність філій та читалень товариства «Просвіта». Упродовж 1920-х рр. відновлено просвітянські філії в м. Товмач (1921 р.), м. Тисмениця (1924 р.), м. Отинія (1928 р.). Основними завданнями філій стало надання інформаційної, методичної і практичної допомоги щодо відновлення колишніх та заснування нових читалень, народних домів, бібліотек, нагляд за їхньою діяльністю, організація просвітницької і культурно-мистецької роботи в населених пунктах повіту. До 1925 р. товмацька філія відновила 93 %, тисменицька – 88 % довоєнних читалень. Найактивніші осередки товариства «Просвіта» знаходилися у Товмацькому та Тисменицькому філіальних округах, найменш діяльні – в Отинійському філіальному окрузі. Головними напрямками роботи читалень «Просвіти» Товмаччини були: просвітництво (організація 3 освітніх курсів і гуртків самоосвіти), розвиток бібліотечної мережі та культурно-мистецька діяльність (створення аматорських драматичних і хорових колективів). Показано громадсько-просвітницьку роботу осередків «Товариства імені Михайла Качковського». Після лихоліть Першої світової і польсько-української війн (1914–1919 рр.) процес відродження цього москвофільського товариства проходив дуже повільно. На Товмаччині з 13 довоєнних осередків свою діяльність відновили тільки чотири. Практична робота читалень ім. М. Качковського полягала в проведенні різних свят, забав, танцювальних вечорів, товариських ігор, влаштування днів «русскої» культури, вшанування російських письменників, постановок аматорських драматичних вистав, організацію самоосвітніх, театральних, хорових кружків, освітніх курсів і лекцій. Члени «Товариства ім. М. Качковського» не співпрацювали жодним чином з іншими українськими культурно-просвітницькими й молодіжними організаціями.
