Дисертація є самостійною, завершеною науковою працею, присвяченою комплексному дослідженню правової охорони довкілля у населених пунктах України. У роботі здійснено аналіз поняття та юридичних ознак правової охорони довкілля у населених пунктах, а також визначено місце і роль у системі екологічного права. Встановлено, що в сучасних умовах правова охорона довкілля у населених пунктах формується як комплексний інститут екологічного права, який функціонує за рахунок екологізації містобудівних, санітарних, транспортних, господарських, адміністративних та інших правових норм. Такі правові норми визначають сукупність правовідносин, що
виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами щодо дотримання
екологічних вимог під час проектування, будівництва та експлуатації населених пунктів і в кінцевому результаті спрямовані на гарантування державою забезпечення реалізації міжнародного принципу сталого розвитку. Тому правову охорону довкілля населених пунктів запропоновано розглядати як систему правових заходів, спрямованих на забезпечення сприятливого стану навколишнього середовища населених пунктів і підтримання екологічної рівноваги у процесі розміщення і розвитку населених пунктів. Встановлено, що на місцевому рівні активно розробляються стратегії сталого розвитку населених пунктів, що включають як екологічну складову так і соціальну та економічну на певний період часу, які деталізуються у спеціальному законодавстві, зокрема, в нормативних актах, що регулюють питання правової охорони довкілля населеного пункту загалом, так і нормативних актах, що регулюють правову охорону довкілля за окремими напрямами: у сфері поводження з відходами, у сфері екології транспорту, благоустрою населеного пункту, правової охорони водних ресурсів, правил забудови населеного пункту, у сфері формування місцевого фонду з охорони довкілля, правил інформування населення про стан довкілля тощо. Однак, не зважаючи на прийняття значної кількості нормативних актів органами місцевого самоврядування, які спрямовані на реалізацію стратегії сталого розвитку, актуальними проблемами залишаються питання своєчасної реалізації зазначених ініціатив, зокрема: питання екологічно безпечного будівництва житлових будинків, функціонування екологічного транспорту у місті, належне сортування з подальшою переробкою побутових та інших відходів тощо. Особливо актуальним це питання стає в розрізі пришвидшення кліматичних змін на планеті та збільшення викидів забруднюючих речовин у місті. Запропоновано застосовувати до суб’єктів господарювання більш жорсті заходи юридичної відповідальності за порушення екологічного
законодавства у зв’язку зі зростанням екологічного нігілізму в державі.
