Дисертацію присвячено комплексному та ґрунтовному перекладознавчому дослідженню специфіки відтворення в українських перекладах лінгвостилістичних особливостей франкомовного історичного роману на матеріалі роману Шарля Де Костера «Легенда про Уленшпігеля» та чотирьох перекладів твору українською мовою, виконаних Т. Черторизькою (1953 р.), Є. Єгоровою (1972 р.), С. Сакидоном (1974 р.) та Н. Гордієнко-Андріановою (1979 р.).
Мета роботи полягає у виявленні специфіки відтворення лінгвостилістичних особливостей франкомовного історичного роману в чотирьох українських перекладах, здійснених різними перекладачами у різні роки, крізь призму лінгвокультурології.
Мета дослідження передбачає розв’язання таких завдань:
– дослідити історичний та культурний контексти твору, що вплинули на вибір автором оригіналу певних лінгвостилістичних засобів;
– проаналізувати жанрово-стильові домінанти історичного роману в поєднанні з літературною легендою;
– виокремити характерні жанрові риси твору «Легенда про Уленшпігеля» та простежити їх відтворення у чотирьох перекладах;
– визначити, яким чином авторська позиція письменника простежується в оформленні образів головних героїв твору та наскільки точно ці образи були відтворені у перекладах українською мовою;
– виокремити стилістичні та лексико-семантичні особливості твору та прослідкувати за способами та засобами їхнього відтворення при перекладі;
– з’ясувати, як при перекладі художнього твору із часовою віддаленістю передати застарілі слова та вирази, архаїзми, історичні та національні реалії, фразеологізми, просторіччя, регіональну лексику (бельгіцизми, фландризми);
– дослідити збереження авторського стилю Ш. Де Костера у перекладах;
– встановити, за допомогою яких перекладацьких стратегій та прийомів перекладачам вдалося не лише відтворити у перекладах лінгвостилістичні особливості роману, а й досягти того ж комунікативного ефекту на читача, що й твір оригіналу;
– визначити фактори впливу та критерії оцінки якості множинних перекладів.
Наукова новизна полягає у комплексному перекладацькому дослідженні франкомовного твору «Легенда про Уленшпігеля» шляхом виявлення у ньому лінгвостилістичних особливостей історичного роману.
Вперше були досліджені шляхи перекладу українською мовою авторських стилізованих романів, ускладнених симбіозом різних жанрів та епох. Вперше досліджена множинність українських перекладів твору Ш. Де Костера (20 серпня 1827 р. – 7 травня 1879 р.), який вважається зачинателем національної літератури Бельгії, а його твір «Легенда про Уленшпігеля», створений у XIX сторіччі – літературним шедевром, «Біблією Бельгії».
З урахуванням положення про жанрову зумовленість архітектонічно-композиційної будови твору, встановлено, що твору Де Костера притаманна різночасовість, контрастивність, паралелізм, інтертекстуальність та алюзивність, алегоричність та символічність, повторюваність, натуралістичність, використання палітри комічного та мотиву мандрівки. Тому пропонується розглядати усі ці характеристики як риси історичного стилізованого роману, які потребують обов’язкового відтворення у перекладі.
Вперше досліджується збереження авторського стилю Шарля Де Костера у перекладі. Новим є встановлення способів відтворення основних лексико-семантичних та стилістичних засобів романтичного твору Шарля Де Костера.
Запропоновано нову доповнену класифікацію застарілих слів. Вводяться поняття подвійної історичної стилізації архаїчно-архаїзованих текстів, вторинної історичної стилізації з боку перекладача та прагматичної історичної стилізації, спрямованої на подолання втрат при перекладі стилізованих історичних романів.