У дисертації на підставі аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури з проблеми дослідження сформульовані філософські, педагогічні та психологічні засади розвитку креативності майбутніх учителів біології в процесі фахової підготовки. Зокрема, з’ясовано ґенезу феномену креативності, розмежовано поняття «творчість» і «креативність», визначено когнітивні особливості креативності та специфічні детермінанти її розвитку.
У ході дослідження було введено термін «педагогічна креативність», визначено її сутнісну та змістову наповненість – комунікативну, соціальну, інтелектуальну, методичну, дидактичну й діагностичну. З’ясовано компоненти педагогічної креативності, рівні її прояву, фази її розвитку, особливості її прояву. Передбачено, що під час формування креативної компетентності педагог може проходити такі рівні, як спеціаліст, професіонал, майстер, раціоналізатор, фасилітатор, ментор, тренер та акмеолог.
У дисертації запропоновано поняття «креативний вчитель біології» і розкрито його сутність як (ін)новатора у своїй освітній галузі, який вирізняється творчою впевненістю, нетрадиційним й незвичним мисленням, щоразу знаходить нові способи вирішення проблем завдяки здатності генерувати нові оригінальні й нестандартні ідеї, які долатимуть межі стереотипних рішень і шаблонів традиційного мислення.
У роботі висловлено припущення, що науково-педагогічне підґрунтя для розвитку креативності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки можуть становити особистісно-діяльнісний та компетентнісний підходи, а також сучасний напрям когнітивної науки – нейропедагогіка. Саме у світлі останньої було з’ясовано, що головний мозок людини запрограмований на креативний потенціал, а його особливий стан, зумовлений тета-ритмами, детермінує їхній безпосередній зв’язок із креативними процесами. Доведено, що процес розвитку креативності майбутніх учителів біології підпорядкований чітким педагогічним принципам згаданих підходів.
У ході наукової розвідки було обґрунтовано педагогічні умови розвитку креативності майбутніх учителів біології, які б сприяли їхній пізнавальній активності, підтриманню внутрішньої мотивації до прояву креативності, а також примножували їхній креативний потенціал. Серед запропонованих педагогічних умов виокремлено: формування креативної особистості, становлення педагогічної професійно детермінованої екологічної картини світу, застосування полісенсорного й мультимодального навчання, впровадження евристичного навчання та реалізація діяльнісного навчання.
Теоретично обґрунтовані педагогічні умови розвитку креативності майбутніх учителів біології створюють відповідне освітнє середовище, яке корелює з відповідною методикою, котра забезпечує релевантні технології і методи освітньої діяльності, а саме: інтерактивні; графічно-візуальні; конструкторсько-будівельні; наративні. Серед низки сучасних організаційних форм, що витісняють традиційні форми дидактики вищої школи, виокремлено: лекторії, освітні інтенсиви, тренінги, воркшопи, міт-апи, нетворкінги, творчі групи, творчі читання, евристичні бесіди, сократичні діалоги тощо.
У ході дослідження було створено структурно-функціональну модель розвитку креативності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки. У моделі вирізнено чотири сутнісних блоки: цільовий; структурно-сутнісний; прагматичний; контрольно-моніторинговий.
У дисертаційній роботі розроблено низку фахово зорієнтованих креативно-пошукових завдань для розвитку креативності майбутніх учителів біології з урахуванням різних рівнів складності: перший рівень передбачає репродуктивні завдання, другий рівень – комбінування репродуктивних завдань і стимулювання креативної здатності до генерування ідей, а третій – безпосередньо креативно-пошукові завдання. Означена система завдань підпорядковується авторській концепції семи ключів креативності – таких якостей особистості, які слід акумулювати й розвивати з метою результативної та ефективної креативної діяльності на різних етапах креативного процесу. До запропонованих ключів креативності належать: ентузіазм і нестандартність мислення для розвитку нейропластичності та подолання когнітивної інерції; оригінальність мислення та енергійність для культивування креативної проактивності; інноваційність мислення для реструктуризації креативної свідомості; впевненість у власних силах і корисність креативного продукту для вміння обстоювати власний креативний продукт. У системі фахово зорієнтованих завдань інкорпоровані етапи креативного процесу, умови креативної ситуації, якості креативної особистості та інструменти методики розвитку креативності майбутніх учителів біології. Розроблена методика розвитку креативності майбутніх учителів біології, обґрунтовані педагогічні умови та запропонована структурно-функціональна модель були експериментально апробовані. Результати педагогічного експерименту довели їхню валідність та ефективність.
