Дисертація присвячена розробці наукових методів та практичних рекомендацій щодо архітектурно-планувальної організації багатофункціональних комплексів на основі реновації промислових об’єктів.
Аналіз досвіду реновації промислових об'єктів показав, що за кордоном існує практика розміщення нових функцій в промислових об'єктах з відповідною об'ємно-планувальною системою, так і в об'єктах, які не мають відповідних показників, однак є унікальними або мають історичну значимість. У вітчизняній практиці використовують перший варіант з огляду на економічні міркування. При цьому, створення багатофункціональних об'єктів є пріоритетним при реновації, як в Україні, так і за кордоном.
Виведена наступна класифікація реновованих промислових об'єктів: за містобудівними ознаками; за функціональними ознаками; за ступенем забруднення; за архітектурно-планувальним ознаками; за конструктивним рішенням; за архітектурно-художньою значимістю; за трансформаційними можливостями.
Реновований промисловий об'єкт і його територію слід розглядати як адаптивну просторову підсистему «промисловий об'єкт». Потенціалом для адаптації є такі чинники: містобудівне розташування промислового об'єкта, його об'ємно-просторова структура, конструктивне рішення, архітектурний і соціальний статус.
В результаті дослідження виявлено основні варіанти розміщення БФК на основі реновації: в центрі, в історичній забудові, локально, в рекреації, на магістралі.
Запропоновано обґрунтування вибору типу БФК:
по розміщенню промислового об'єкта в міській системі, особливості колишнього виробництва і розмірами ділянки, типу архітектурно-планувального і конструктивного рішення, архітектурно-історичної значимості об'єкта, та по відповідності сучасним вимогам до структури багатофункціональних комплексів і завданням їх містобудівного формування. Відповідно до вищеописаних показників виникають відповідні типи БФК: малі (дві-чотири функції, загальною площею 1000-5000 м2), середні (чотири-п'ять функцій загальною площею 5000-20000 м2), великі (п'ять-сім функцій загальною площею 20000-60000 м2) і найбільші (складні багатопрофільні системи загальною площею 60000-300000 м2).
Сформульовано основні принципи архітектурно-планувальної організації багатофункціональних комплексів в умовах реновації: принцип «адаптивності»; принцип «спадкоємності культурних кодів»; принцип «кооперації функцій інформаційно-розподільчого простору».
Виявлено наступні принципові типи формування БФК на основі реновації промислових об'єктів: інтегрування функціональних блоків на основі однієї будівлі і інтегрування функціональних блоків на основі декількох будівель. Виявлено, що в умовах реновації історично значущих об'єктів і пам'яток архітектури слід використовувати такі прийоми формування БФК: збереження зовнішньої і внутрішньої структури об'єкта чи збереження зовнішньої оболонки і зміни внутрішньої структури об'єкта. В умовах реновації типових і нейтральних промислових об'єктів допускаються зміни зовнішньої і внутрішньої структури без обмежень.
Запропонована базова схема функціональної структури багатофункціонального комплексу, яка є універсальною і підходить для всіх його типів (малого, середнього, великого і найбільшого).
Запропонована і розроблена номенклатура функціональних моделей БФК на основі промислових об'єктів: багатофункціональний житловий комплекс, творчий кластер, багатофункціональний культурно-видовищний комплекс, багатофункціональний музейно-виставковий комплекс, торгівельно-розважальний комплекс, багатофункціональний діловий комплекс, ІТ-парк, ландшафтний індустріальний парк.
Встановлено об'ємно-просторові прийоми реновації промислових об'єктів під БФК, за допомогою яких можливо проводити відповідність існуючої об'ємно-планувальної структури реновованого промислового об'єкта до функціональної моделі БФК:
Надано пропозиції щодо питань інтер'єрних рішень.
Автором запропоновані прийоми архітектурно-художньої виразності БФК на основі реновації промислових об'єктів: домінування морфологічної складової об'єкта реновації (включення нейтральних нових елементів і об'єктів, акцентування виробничих артефактів); контрастне зіставлення старого і нового (зіставлення образів по вертикалі і горизонталі, стилістичний палімпсест частини фасадів); прийом аналогій і нюансового зіставлення (клонування, узгодження параметрів старого і нового, нюансового зіставлення); прийом інсталяцій і театралізації (інсталяції, винос функцій на фасад, інтерактивне підсвічування); докорінна зміна морфологічної складової об'єкта (палімпсест фасадів всієї будівлі, використання суцільного скління, нове будівництво).
Запропоновані принципи і прийоми архітектурно-планувального формування багатофункціональних комплексів на основі реновації сприяють вирішенню проблеми функціональних міграцій в міській структурі, оптимальному вибору типу і функціональної моделі БФК, зафіксувати об'єкти індустріального зодчества на фізичному та інформаційному рівнях для спадкоємності культурних кодів.
