Веклич О. А. Особливості відтворення українською мовою італійської жіночої прози кінця ХІХ – початку ХХ століття (на матеріалі творів Грації Деледди)

Грація Деледда (1871 – 1936) – відома сардинська письменниця, перша лауреатка Нобелівської премії з літератури серед жінок в Італії і друга серед жінок у світі (після шведської письменниці Сельми Лагерлеф). Її твори увібрали в себе риси усіх літературних течій кінця ХІХ – початку ХХ століття, і стали джерелом натхнення для наступних поколінь митців (зокрема, можна відслідкувати паралелі із нині популярною Еленою Ферранте). Романи і оповідання Деледди у свій час стали відомими на весь світ, і були перекладені різними мовами. Тема дослідження є актуальною в сфері перекладознавства та італійського літературознавства в Україні, оскільки постать нобелівського лауреата Грації Деледди не є достатньо вивченою в працях вітчизняних дослідників, а отже ця робота є одним і з перших поглиблених досліджень перекладу творів сардинської письменниці на території України. Метою дослідження було визначити основні домінанти індивідуального стилю письменниці, дослідити способи відтворення таких домінант у перекладі, а також прослідкувати взаємодію індивідуального стилю автора з індивідуальними стилями перекладачів. Матеріалом дослідження виступили чотири романи письменниці та їх переклади: «Плющ» (1908) (переклад Леоніда Пахаревського 1911 року), «Лихим шляхом» (1896) (переклад Надії Кибальчич 1913 року), «Тростини на вітрі» (1913) (переклад Віктора Шовкуна 1975 року), «Мати» (1920) (переклад Анатоля Перепаді 1975 року). Щодо структури роботи: дисертація складається зі вступу, трьох розділів та висновків. У першому розділі оглянуто основні течії та напрямки в італійській літературі кінця ХІХ-початку ХХ століття, визначено характерні риси творчості Грації Деледди та лексичні домінанти її ідіостилю, а також і окреслено методологію дослідження. В другому розділі презентовані матеріали дослідження і розглянуті особливості відтворення у перекладі кожної із лексичних домінант ідіостилю письменниці. Третій розділ присвячено дослідженню взаємодії індивідуального стилю перекладача та індивідуального стилю автора, а також аналізу основних помилок перекладачів.