Дисертація присвячена підвищенню ефективності діагностики гострого обструктивного бронхіту у дітей (ГОБ), шляхом розробки алгоритмів діагностики та критеріїв прогнозування повторних епізодів гострих обструктивних бронхітів.
В дослідження було включено 118 дітей віком від 1 до 10 років включно із гострим обструктивним бронхітом. Пацієнти були розділені на групи: 1-а група (n = 32) на тлі інфікування Chlamydia pneumoniae; 2-а група (n = 32) на тлі інфікування Mуcoplasma pneumoniae; 3-а група (n = 41) без інфікування внутрішньоклітинними агентами.
У зв’язку з тим, що в останні роки відзначається зростання бронхолегеневої патології у дітей, зокрема, гострі обструктивні бронхіти, які сприяють розвитку бронхіальної астми, було проведено визначення факторів, які впливають на формування їх повторних епізодів.
Проведене дослідження клініко-імунологічних особливостей дітей, хворих на ГОБ, в залежності від їх інфікування показало, що серед анамнестичних даних у хворих з внутрішньоклітинним інфікуванням частіше, ніж у групі порівняння, відмічалися: в 1,6 рази (р ˂ 0,05) ускладнення перебігу вагітності; в 3,4 рази ( р ˂ 0,001) часті ГРВІ на першому році життя і в 2,2 рази (р ˂ 0,05) часті ГРВІ після першого року життя.
При співставленні значень, показників Т – субпопуляцій лімфоцитів в основній групі і здорових дітей встановлено – зниження відносної кількості СD3 у 1,1 рази (p ˂ 0,001), а також збільшення абсолютного вмісту СD4 в 1,2 рази (p ˂ 0,001), СD8 в 1,2 рази (p ˂ 0,05), СD16 в 1,25 рази (p ˂ 0,05) і СD25 у 1,7 рази. В цілому у хворих на ГОБ відзначається активація Т- лімфоцитів. Важливим маркером цього є збільшення відносної кількості СD25, яке характеризує функціональний стан активованих Т-лімфоцитів і вказує на активацію імунітету.
Прямий кореляційний зв'язок з частотою ГОБ виявив рівень IgE. При цьому високий рівень IgE був відносно специфічним для дітей основної групи і виявився у 41,7% з них, отримані дані співпадають з результатами дослідженнь, які виявили високу пряму кореляційну залежність між рівнем IgE та кількістю епізодів бронхообструкцій.
З боку В – популяції лімфоцитів відзначається збільшення відносної й абсолютної кількості В-лімфоцитів (p ˂ 0,001), а також рівня IgA в 1,5 рази (p ˂ 0,001), IgM в 1,5 рази (p ˂ 0,01), ІgG в 1,1 рази (p ˂ 0,01). Отже, у даної категорії хворих В - лімфоцити знаходиться в активованому стані, тобто функціонує в режимі компенсації. Звертає увагу те, що серед усіх імуноглобулінів найбільшою мірою відзначається збільшення рівня IgA, тобто незрілих антитіл, як відповідь на вторження інфекційного агента.
Що стосується ступеню порушень зі сторони показників вродженого імунітету, то значні відхилення від норми виявлені у відношенні зниження фагоцитарного числа (t = 11,3; р ˂ 0,001), індексу активації стимульованого НСТ-тесту (t = 9,0; р ˂ 0,001) і збільшення відносного числа фагоцитозу (t = 7,3; р ˂ 0,01).
В цьому плані наші дані збігаються з результатами досліджень, які встановили, що у дітей раннього віку, інфікованих внутрішньоклітинними інфекціями (ВКІ) з рекурентним перебігом респіраторних інфекцій, має місце депресія фагоцитарної та функціонально – метаболічної активності інфікованих макрофагів.
Отже, проведене дослідження показало, що безліч факторів має значення для розвитку повторних епізодів ГОБ, що обґрунтовує їх дослідження і дозволяє використовувати при розробці критеріїв прогнозу ГОБ .
У зв’язку з тим, що всі види обстеження хворих виявили високу інформативність [I], це дозволило сформувати узагальнений алгоритм факторів ризику розвитку повторних епізодів ГОБ у дітей.
Апробація алгоритму на групі вивчення (n = 61) показала, що правильні прогнози складали 86,9%, невизначені – 11,5%, а помилкові – 1,6%. Результати апробації алгоритму свідчать про його високу надійність, що дозволяє рекомендувати його для практичного використання.
