Саричев В. Д. Розвиток суднобудування запорозького козацтва в XVI-XVIII ст.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0821U102139

Здобувач

Спеціальність

  • 032 - Гуманітарні науки. Історія та археологія

21-06-2021

Спеціалізована вчена рада

ДФ 17.051.027

Запорізький національний університет

Анотація

Об’єктом дослідження є суднобудування запорозького козацтва XVI-XVIII ст. Предметом дослідження є еволюційний розвиток суднобудування запорожців, різновиди суден, їх технологічні ознаки, функціональне призначення та способи будування, спадкоємний зв’язок між ними. Мета роботи: визначити еволюційну сутність суднобудування запорозького козацтва XVI-XVIII ст. та його значення в історії України. Результати дослідження: 1. Встановлено походження козацького суднобудування внаслідок дії низки чинників, зокрема українського досвіду виробництва моноксилів для локального використання, давньоруського, польського та дунайсько-середземноморського суднобудування, впливу зони фронтиру, розвитку суднобудування як сегменту економіки із спеціалізацією виробництва суден військового та господарського призначення. 2. Визначена специфічна форма існування козацького суднобудування в умовах мілітарної напруги зони фронтиру у вигляді судноплавної інфраструктури, яку складали зимівники, лоцманська служба, січі, військові форпости та козацькі корабельні («скарбниці»), до яких з XVIII ст. додалися казенні верфі, що використовували козацький досвід. 3. Встановлені багатозначність терміну «чайка» та етапи еволюції від чайки із шкіряними бортами XVI ст. до запорозького човна чорноморського козацтва кін. XVIII ст., що покладено в основу корабельного класу «чайка» з різних за конструкцією та схожих за функціональністю транспортно-бойові суден. 4. Визначена основа суднобудування запорожців у вигляді традиції, яка здійснювала соціальні функції в процесі розвитку козацької спільноти – сприяла адаптації людини в умовах Нижнього Подніпров’я та прилеглих територій, соціалізації людини в козацькій спільноті внаслідок колективної суднобудівної діяльності та військових походів, а також розвитку цієї спільноти внаслідок технічних інновацій. 5. Визначено історичне значення суднобудування запорозького козацтва, яке було засобом освоєння територій та здійснювало загальну соціально-інтегруючу функцію – утримувало єдність соціуму, його території та культури в процесі формування території України. Сфера використання: результати можуть бути використані у подальших дослідженнях ролі та значенні суднобудування як засобу освоєння Нижнього Подніпров’я, Північного Причорномор’я та Приазов’я, формування у такий спосіб території України. Також отримані дані можуть бути використані у дослідженні традиції суднобудування як чинника формування козацької спільноти та культури українського народу.

Файли

Схожі дисертації