Розроблено тандемні реакції N-ацилювання–циклоприєднання, які дають змогу конструювати похідні ізоіндолу, анельовані з тіофеновим, пірольним, індольним, бензофурановим фрагментами, а також похідні іптицену, фуро[2,3-c]піроло-2,4-діону та фенантридону. Розроблені методи синтезу придатні для створення комбінаторних бібліотек сполук і дослідження їхньої біологічної активності. 3-(2- Чи 3-тієніл)аліламіни ацилювали за аміногрупою малеїновим ангідридом. З’ясували, що у тих же умовах відбувається інтрамолекулярна реакція Дільса-Альдера. Якщо взаємодію між малеїновим ангідридом та тієнілаліламінами проводили за кімнатної температури у діетиловому етері, або при 80°C у бензені, то спостерігали утворення лише продуктів, що містять неароматизоване тіофенове кільце. Натомість, у разі застосування толуолу як розчинника і проведення синтезів при 110°С, процес не зупинився на циклоприєднанні Дільса-Альдера, а супроводжувався прототропним перегрупуванням первинних адуктів у такі, що містять ароматичне тіофенове кільце. Ацилювання тієнілаліламінів заміщеними α,β-ненасиченими ангідридами є регіоселективним. Нуклеофільна атака вторинним атомом азоту відбувається за найбільш стерично доступною карбонільною групою заміщених малеїнових ангідридів. При цьому утворюються лише неароматизовані адукти за температури нижче 80°C. Натомість, коли температура реакції перевищувала 100°C, спостерігали селективне утворення продуктів з ароматичним тіофеновим циклом. Виявлено, що IMDAV реакція тієнілаліламінів з 2,3-дихлормалеїновим ангідридом відбувається незвично, з елімінуванням лише однієї молекули хлороводню та декарбоксилюванням. Етилфумароїл- та циннамоїлхлориди, хоча і є слабшими дієнофілами порівняно з малеїновим ангідридом, проте також вступають у реакції тандемного ацилювання / IMDAV з тієнілаліламінами. Показана можливість отримання діастереомерно збагачених (de до 87%) тієноізоіндолонів за ретельного контролю температури реакції. Для синтезу гетарилпропеналів на основі піролу, індолу та бензофурану з метою їхнього випробовування у описаній вище синтетичній схемі розроблено методику одержання N,N-диметиламіноакролеїну. Індолопропеніламіни взаємодіють з малеїновим ангідридом і вступають у реакцію таким чином, що спочатку проходить ацилювання за аміногрупою далі відбувається циклоприєднання. Ввести аліламінний фрагмент не у β-, а в α-положення до атома азоту відносно легко можна для похідних піролу. За розробленою процедурою з використанням N,N-диметиламіноакролеїну одержали 1-метил-3-(пірол-2-іл)аліламіни і випробували їх у реакції тандемного ацилювання / IMDAV. Реакція йде добре з високими виходами. З’ясовано, що 3-(бензофуран-2-іл)аліламіни взаємодіють з малеїновим ангідридом у середовищі бензену при кип’ятінні з формуванням гідрованого ізоіндольного фрагменту, внаслідок чого одержали 2-заміщені карбонові кислоти – аналоги гетеролігнанів. Розроблено зручний спосіб одержання нового класу N-заміщених каркасних піролідоноіптиценових гетеросистем. Досліджено каскадний синтез похідних тетрагідро-2H-фуро[2,3-c]піроло-2,4(3Н)-діону, ключовою стадією якого є ретро-альдольна конденсація. Зважаючи на широке практичне використання фенантридонів та застосовуючи опрацьовану методологію, розроблено зручний метод синтезу ще не досліджених похідних фенантридону.
